Wednesday May 25, 2022

Брюссельська формула безпеки

Саме в НАТО українці вбачають найнадійніший захист безпеки та суверенітету країни — тож невипадково, що на тлі російської агресії громадяни свідомо підтримують інтеграційний курс держави до Альянсу

 

Останні соцопитування наочно свідчать, що рівень підтримки курсу України щодо вступу до НАТО зростає — за рік, що минає, кількість громадян, які підтримують євроатлантичну інтеграцію країни збільшилося — торік 48,4% українців висловлювалися «за» вступ до Північноатлантичного альянсу, на кінець 2021-го таких вже стало 54%. 

Однак євроатлантична інтеграція України все ж залишається тривалим і складним процесом, особливо в контексті того, що керівництво Росії дуже бурхливо реагує на тему членства України в НАТО, а президент РФ В. Путін нині навіть вимагає від представників НАТО письмових гарантій того, що Альянс не розширюватиметься на Схід. 

НЕ РОСІЯ, А НАТО ОКРЕСЛИТЬ «ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ»

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, у якій Росія зажадала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її майбутнє членство в НАТО, яка вперше була офіційно проголошена у підсумковій Декларації Бухарестського саміту Альянсу у 2008 році. У свою чергу, в НАТО відповіли, що питання про вступ України вирішуватиметься без урахування думки РФ. У Брюсселі підкреслили, що НАТО не прийматиме жодних постанов, які б забороняли вступ України до Альянсу, а процес її євроатлантичної інтеграції залежить лише від неї самої та держав-членів НАТО. Союзники вважають, що Україна є суверенною державою та має право захищати себе згідно зі Статутом ООН.

«Ми ніколи не підемо на компроміс ні щодо безпеки своїх союзників, ні щодо права кожної країни, включаючи Україну, вирішувати свою власну долю. Це фундаментальні принципи, які були підтверджені не лише Альянсом, але також і Росією, яка підписала такі документи, як Гельсінський Заключний акт 1975 року або Паризька хартія 1990 року», — підкреслює Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

І для України тепер, як ніколи, дуже важлива позиція партнерів, країн НАТО, а їх єдність на тлі агресивних дій та заяв Росії є ключовою. Особливо актуально це в контексті того, що одне з джерел агентства Bloomberg поширило інформацію щодо стурбованості союзників на східному фланзі НАТО можливими переговорами з РФ в контексті «політичних гарантій» та обмежень на діяльність Альянсу. Союзники, зокрема, побоюються, що переговори «зіграють на руку» Росії, дозволивши «вбити клин» між США та державами-членами НАТО з Європи. Однак на цю інформацію у Білому домі категорично зазначили, що США ні в якому разі не піддають сумніву всі рішення, які приймалися в НАТО щодо можливого вступу України до Альянсу. І треба зазначити, що саме Джо Байден у 2014 році, коли обіймав посаду віцепрезидента, був прихильником запровадити надзвичайно жорсткі санкції стосовно Росії за агресію проти України та надати нашій країні необхідне озброєння для захисту. Однак це прагнення Байдена тоді було значною мірою відхилене президентом Бараком Обамою.

Тож після вимог Кремля переглянути рішення Бухарестського саміту НАТО у Білому домі чітко заявили, що не прийматимуть будь-яких спроб Росії провести «червоні лінії» щодо розширення НАТО, та підтвердили прихильність принципам, відповідно до яких кожна країна сама визначає пріоритети власної безпеки.

7 грудня цього року під час відео-конференції з В. Путіним американський президент Джо Байден не лише висловив стурбованість США та їхніх європейських партнерів нарощуванням РФ сил біля кордонів України, а дав зрозуміти, що Сполучені Штати та союзники відреагують рішучими економічними та іншими заходами в разі військової ескалації. У Білому домі зазначили, що ті відповіді, які опрацьовуються на випадок нового витка агресії проти України з боку Кремля будуть негайними та спричинять значні втрати для російської економіки та фінансової системи.

До речі, колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер відмічав, що Україна мала отримати ПДЧ від НАТО ще у 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті, але деякі союзники США по НАТО висловили побоювання щодо створення «автоматизму стосовно членства». Отже, якби Україна отримала у Бухаресті запрошення приєднатися до Плану дій щодо членства, історія б розвивалася зовсім за іншою спіраллю, але відсутність консенсусу між союзниками тоді стала на заваді амбіційним планам Києва. Так вважає і колишній заступник Генерального секретаря НАТО, який обіймав цю посаду у 2012-2016 роках Александр Вершбоу, що саме не надання ПДЧ Україні та Грузії на Бухарестському саміті у 2008-му, брак єдності серед союзників у цьому питанні, послугувало тому, що у серпні того ж року Росія вдалася до агресії проти Грузії, а вже у 2014-му — і проти України. На думку Вершбоу, який зараз є почесним членом Атлантичної Ради, невпевненість членів Альянсу дає Росії помилкове відчуття того, що вона має право вето на євроатлантичне майбутнє України та Грузії шляхом окупації частини їхніх територій. 

ТВЕРДА ПІДТРИМКА АЛЬЯНСУ

Потрібно наголосити, що цього року на знаковій для НАТО події — саміті у Брюсселі, союзники підкреслили, що твердо підтримують право України визначати своє майбутнє і свій зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, а також підтвердили рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна буде членом Північноатлантичного альянсу. В підсумковій Декларації чітко сказано, що союзники підтримують «рішення, ухвалене на Бухарестському саміті, що Україна буде членом Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невід’ємною частиною процесу». Також глави держав та урядів НАТО наголосили, що «твердо підтримують» право України визначати своє майбутнє без втручання ззовні.

Наприклад, на полях саміту в Брюсселі президент Литви Ґітанас Науседа підкреслив, що Північноатлантичний альянс повинен виконати надані Україні та Грузії обіцянки щодо перспективи членства в НАТО.

Тож щодо підтримки прагнення України стати членом Альянсу, союзники особливий акцент зробили на подальшому впровадженні реформ та відзначили їх успіх, особливо у сфері безпеки. Поряд з цим союзники запевнили у своїй подальшій практичній підтримці України задля реформування сектору оборони і безпеки, зокрема за допомогою Комплексного пакету допомоги. Саме під час саміту було підкреслено, що Альянс і надалі буде підтримувати зусилля України, спрямовані на зміцнення її стійкості гібридним загрозам, включно зі збільшенням інтенсивності співпраці в рамках платформи Україна-НАТО з протидії гібридній війні. Окрім цього окремо було наголошено на посиленні співпраці між Києвом та Брюсселем у сфері безпеки Чорноморського регіону. З огляду на те, що Україна влітку 2013 року отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО, союзники по Альянсу зазначили, що саме це надає вагомий імпульс для поглиблення співпраці та сприятиме подальшому просуванню взаємосумісності, у тому числі за допомогою військових навчань та обміну інформацією. Також заслуговує на окрему увагу той факт, що союзники високо оцінюють суттєвий внесок України в операції Альянсу, посилення Сил реагування НАТО та її участь у військових навчаннях.

Окрім України глави держав та урядів НАТО обговорювали ті сучасні виклики, з якими зараз стикається Альянс. Союзники наголосили, що відносини НАТО з Росією знаходяться на найнижчому пункті з часів «холодної війни». І головною причиною цього є саме агресивна поведінка та дії РФ на міжнародній арені. 

«Ми бачили тенденцію російської поведінки — агресивні дії проти сусідів, — проти України та Грузії, — але також кібернетичні атаки, гібридні атаки, отруєння, спрямовані проти союзників. Безумовно, все це призвело до погіршення стосунків між НАТО і Росією», — зазначив під час саміту очільник Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

ПОСИЛЕННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ОБОРОНИ

Поряд з Росією важливою темою стало обговорення зростаючого впливу Китаю на світовій арені та нарощування його військового потенціалу. Під час саміту союзники погодилися з тим, що поведінка офіційного Пекіну спричиняє певні виклики колективній безпеці НАТО, які Альянс має зустрічати разом. До речі, до цього відноситься проблематика кліматичних змін, а саме Китай є світовим лідером по викиду парникових газів та єдина країна G-20, яка продовжує нарощувати власні вугільні енергетичні потужності.

Тож на саміті в Брюсселі союзники вперше в історії НАТО обговорили подальші питання щодо боротьби з кліматичними змінами та їх впливом на загальну безпеку та дійшли згоди, що це є важливим завданням для всіх країн Альянсу. 

Однією з головних тем саміту стало погодження порядку денного «НАТО 2030» — амбітної програми дій Північноатлантичного альянсу щодо посилення колективної оборони, зміцнення стійкості та впровадженні сучасних технологій в усі аспекти діяльності Організації. Для досягнення цих амбітних цілей НАТО потребує відповідних ресурсів, тож за останні сім років європейські союзники та Канада постійно збільшують оборонні витрати — за цей час вони зросли на $260 млрд. І союзники надалі планують інвестувати в оборону Альянсу та досягти більш справедливого розподілу фінансового навантаження між всіма державами-членами НАТО.

 

УКРАЇНА-НАТО: РАЗОМ ПРОТИ ТЕРОРИЗМУ

У контексті заяв, які пролунали на Брюссельському саміті щодо зміцнення трансатлантичного партнерства та оборонної спроможності НАТО, а також агресії Росії, подальша інтеграція України до НАТО надає додаткові можливості щодо боротьби з тероризмом. В умовах гібридної війни на сході, котра ведеться за участі проросійських терористичних організацій та повної окупації Криму, Україна зобов’язана посилювати спроможність щодо боротьби з такою загрозою, як міжнародний тероризм. 

Тож дуже важливим напрямком взаємодії України з НАТО є протидія терористичній діяльності. Адже євроатлантичній безпеці особливу загрозу становлять саме агресивні дії Росії та тероризм у всіх його формах та проявах, що кидає виклик міжнародному порядку. У підсумковій заяві НАТО після саміту лідерів Альянсу в Лондоні, який відбувся у грудні 2019 року, Росія згадується двічі: в пункті №3 — міжнародний тероризм як «загроза євроатлантичній безпеці», та в пункті №4 — безвідповідальний власник ядерної зброї, що не припиняє розробку, виготовлення та розповсюдження ядерного ракетного озброєння у світі. Як тоді зазначив міністр закордонних справ України, а нині — посол у Великій Британії Вадим Пристайко, російська агресія проти України «це тероризм на найвищому — державному рівні».

І боротьба проти тероризму є одним із пріоритетів НАТО. У Стратегічній концепції та декларації Лісабонського саміту чітко визначалося, що тероризм становить реальну і серйозну загрозу безпеці Альянсу та його членів. Зокрема, Альянс зміцнює свою здатність стримувати та запобігати терористичній діяльності та захищатися від цієї загрози, у тому числі завдяки сучасним технологіям.

Загальновідомо, що тероризм не визнає кордонів, національних чи релігійних відмінностей. Саме тому міжнародна спільнота повинна розв’язувати це завдання колективно. Досвід кожної країни при цьому може бути особливо цінним.

З моменту терористичних нападів у США 11 вересня 2001 року НАТО бере активну участь у міжнародній боротьбі проти тероризму. І багатоаспектний характер тероризму вимагає від Альянсу для розв’язання цієї проблеми брати участь у різних ініціативах політичного, оперативного, концептуального, військового, технологічного і наукового характеру. Створення ще у 2010 році при штаб-квартирі НАТО Відділу нових викликів безпеці свідчить про намір Альянсу боротися із зростаючою кількістю асиметричних ризиків і загроз.

Головне те, що НАТО має у своєму розпорядженні унікальні військові та цивільні сили й засоби, що можуть зробити внесок у боротьбу з тероризмом або з наслідками нападу. 

Однак, на думку експертів, Альянс має інструменти, але не має чіткої стратегії, яка об’єднала б його сили і засоби ведення боротьби на основі адекватно деталізованої мети — тобто стратегії боротьби з тероризмом. Безперечно, транснаціональний тероризм потребує міжнародної, багатогранної і комплексної реакції. Для боротьби з цією загрозою потрібне узгоджене застосування політичних, економічних, дипломатичних, правових, соціальних і, в разі необхідності, військових засобів. Засоби, які НАТО має у своєму розпорядженні, роблять її однією із найкраще оснащених організацій для боротьби із загрозою міжнародного тероризму. 

НАТО здатна виконувати широкий спектр міжнародних військових операцій завдяки своїй інтегрованій військовій структурі, можливостям оперативного планування і здатності застосувати різноманітні військові активи, сили та засоби. Альянс постійно аналізує досвід операцій, пов’язаних із боротьбою проти терористів, зокрема операції «Активні Зусилля» у Середземномор’ї, операції в Афганістані та Навчальної місії в Іраку, тому НАТО може пристосовувати свої військові сили і засоби до нових загроз і ризиків. Прикладом цьому є створення Сил реагування НАТО та модернізація її командної структури. 

Альянс також розвиває спеціальні можливості через механізми оборонного планування і розробку сучасних технологій (наприклад, проєкт «Наука заради миру» тощо).

У передбачуваному майбутньому тероризм залишатиметься головною проблемою у сфері безпеки для трансатлантичної громади. І тут треба відзначити, що союзники по НАТО мають величезний досвід у протидії тероризму. 

Насамперед щодо забезпечення внутрішнього захисту в країнах Альянсу, а також протидії подібним загрозам на міжнародному рівні. Беззаперечним є і величезний досвід у превентивних заходах щодо терористичних актів. Лише від 2001 року тільки в США було розроблено понад 15 моделей задля виявлення та протидії екстремістським угрупованням.

Наприклад, фахівці звертають особливу увагу на війну в Сирії, де активну роль відіграє Росія. Під російські військові удари потрапляють цивільні об’єкти, в тому числі школи, табори для вимушених переселенців і лікарні, вбито багато цивільних осіб. 

Така ж ситуація спостерігається на тимчасово окупованих територіях України. 

І Росія активно використовує у своїй агресії бойовиків так званих приватних військових компаній — наприклад, в Сирії за неофіційними підрахунками воює майже 2,5 тисячі російських військових найманців. Припускається, що це число постійно буде зростати. Однак, найбільше занепокоєння викликає те, що вони можуть стати потенціальними організаторами та учасниками терористичної діяльності, коли будуть знаходитися в інших країнах, особливо Європейського союзу та НАТО. 

Тож Україна може бути корисною Альянсу в боротьбі з тероризмом, маючи значний досвід в антитерористичній діяльності на сході держави. А поглиблення співпраці з НАТО у питаннях протидії тероризму дозволить Україні ефективніше реагувати на гібридні виклики. 

Україна входить у новий, 2022 рік зі сподіваннями, що на найближчому саміті Організації Північноатлантичного договору отримає довгоочікуваний План дій щодо членства в НАТО. Від цього повинні виграти усі члени цієї Організації, оскільки наша держава, яка дотримується демократичних принципів і сталого розвитку, у подальшому безперечно посилить Альянс на його передових рубежах. 

До речі, як зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, на наступному саміті Організації, який має відбутися у 2022 році у Мадриді, лідери Альянсу висловлять подальшу підтримку своєму найближчому партнеру, яким є Україна.

«Я абсолютно впевнений, що союзники продовжать дотримуватися того, про що заявляли раніше, — що ми повністю підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет наших близьких партнерів — України й Грузії. Ми також дотримуємося наших рішень, коли йдеться про їхнє прагнення приєднатися до НАТО, і ми будемо продовжувати надавати їм практичну та політичну підтримку, щоб вони могли продовжувати рух до подальшої євроатлантичної інтеграції», — підкреслив очільник Альянсу.

Михайло Горголов

Back to Top