Wednesday May 25, 2022

ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ ПАРТНЕРІВ: особливий формат співпраці з Альянсом допомагає зміцнювати обороноздатність

ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ ПАРТНЕРІВ: особливий формат співпраці з Альянсом допомагає зміцнювати обороноздатність

Нагадаємо, що у 2014 році Брюссель започаткував Програму посилених можливостей НАТО (EOP), яка сприяє  розширенню співпраці партнерів з Альянсом, посиленню оперативної сумісності військ країн-учасниць Програми з силами НАТО. Тобто, чим вище ця сумісність, тим простіша і ефективніша участь військових підрозділів партнерів у місіях і операціях Альянсу.

До приєднання України до цієї Програми, НАТО в її рамках співпрацювало з п’ятьма країна:

Австралією;

Фінляндією;

Грузією;

Йорданією;

Швецією.

Кожній з країн-партнерів НАТО було визначено пріоритети оборони.

Австралія:

кібербезпека;

контртероризм;

безпека судноплавства на морських маршрутах Південно-Східної Азії.

Австралійський уряд в рамках партнерства Програми посилених можливостей підтвердив своє зобов’язання збільшити оборонний бюджет до 2% ВВП протягом десятиліття, відповідно до керівних принципів НАТО щодо оборонних витрат.

Зараз Австралія проводить військово-морську програму модернізації завдяки найбільшому оборонному інвестуванню в історії країни.

 

Фінляндія:

безпека Балтійського моря;

посилення співробітництва в галузі безпеки як на двосторонньому (Швеція, США), так і на регіональному рівнях (ЄС, НАТО, NORDEFCO).

Посилення співпраці між НАТО, Фінляндією та Швецією має на меті створення дієвого майданчику для регулярних консультацій з питань безпеки Балтійського моря та подальшого включення цих двох партнерів у Сили реагування НАТО.

 

Грузія:

громадянські та військові реформи щодо членства в НАТО.

НАТО підтримує процес реформ Грузії у рамках спільних зусиль щодо членства.

У 2015 році був відкритий Спільний центр навчання та оцінювання НАТО-Грузія (JTEC), де здійснюється підготовка грузинських військових частин за натовськими стандартами.

НАТО і Грузія підписали пакет домовленостей (SNGP), включаючи підтримку 13 галузей оборони та безпеки.

Йорданія:

регіональна стабільність;

контртероризм;

криза біженців (сирійські біженці в Йорданії наразі становлять близько 1,4 мільйона, тобто 13 % всього населення).

Північноатлантична рада погодилась акредитувати Посольство Йорданського Хашимітського Королівства в Бельгії як Місію при НАТО.

Альянс також може додатково скористатися партнерством з Йорданією, країною, яка історично вважалася надійним партнером НАТО та ЄС у Середземномор’ї. Тристороння співпраця в галузі безпеки може сприяти зміцненню сумісності між НАТО та ЄС на південній європейській периферії.

Зі свого боку, Йорданія може отримати користь від підтримки НАТО у досягненні кількох цілей, від посилення кіберстійкості до боротьби з постійним потоком біженців, що приїжджають із Сирії.

Швеція:

безпека Балтійського моря;

посилення співробітництва в галузі безпеки як на двосторонньому (Фінляндія, США), так і на регіональному рівнях (ЄС, НАТО, NORDEFCO).

Безпека Балтійського моря лежить в основі співпраці Швеції та НАТО. І Стокгольм прагне подальшої співпраці з Альянсом у галузі колективної оборони та стримування, у тому числі приймати участь у військових навчаннях НАТО у сусідніх країнах, зберігаючи при цьому свій невійськовий статус.

Україна:

досягти у максимально стислі строки взаємосумісності Збройних Сил та інших складових сектору безпеки і оборони з НАТО;

суттєво активізувати реформи для досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації Річних національних програм;

отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.

 

Конкретні переваги для кожного партнера

Внесок конкретно EOP у посилення співпраці того чи іншого партнера з НАТО інколи складно виміряти та оцінити. Це підтверджує і неоднозначний досвід перебування у програмі таких країн як Швеція, Фінляндія, Грузія.

У випадку зі Швецією, наприклад, представники уряду цієї країни визнають, що їхня країна досягла рівня повної взаємосумісності з НАТО щонайменше п’ятнадцять років тому, тому говорити про заслугу EOP в цьому сенсі було б не зовсім коректно. Крім того, EOP є лише одним із елементів забезпечення безпеки для Швеції. Паралельно до цього існує інструмент двосторонніх оборонних угод, які підписані з низкою країн-членів НАТО.

У Фінляндії стверджують, що з 2014 року – тобто моменту анексії Криму і початку війни на Донбасі – опорою відносин між НАТО та Фінляндією є спільні навчання з наголосом якраз на підвищення рівня взаємосумісності збройних сил. Логіка наступна — підвищена взаємосумісність зможе посилити спільні операційні дії під час можливої кризи чи військового конфлікту у Північній Європі.

Водночас у Хельсінкі запевняють, що EOP становить лише один із вимірів достатньо потужного партнерства між цією країною та Альянсом.

В “плюси” EOP можна вписати активне використання фінами можливості брати участь в процесі планування операцій НАТО, а також військових навчаннях.

Також помітно активізувався діалог між Швецією, Фінляндію та НАТО на тему безпеки в Балтійському морі.

Подібний діалог Україна, вже як учасниця EOP, могла б інтенсифікувати і щодо безпеки у Чорному морі. Іншими словами, саме фокус на Чорноморській безпеці міг би стати візитною карткою України, як учасниці Партнерства посилених можливостей.

Варто звернути увагу і на інший аспект: будь-які аналогії між Україною з одного боку, та Швецією чи Фінляндією з іншого, потрібно робити досить обережно, оскільки у цих держав та України на даному етапі зовсім інша фінальна мета у відносинах з НАТО – Швеція прагне максимально використати EOP, оскільки воно не передбачає членства в Альянсі, а Україна зацікавлена в максимальному використанні EOP якраз для того, аби наблизити членство в НАТО.

Інший випадок – Грузія, яка до моменту запрошення України, була єдиною учасницею ЕОР з амбіціями вступити до Альянсу.

У 2014 році на Уельському саміті Грузія отримала не лише EOP, але й пакет допомоги під назвою Substantial NATO Georgia Package (SNGP), що був націлений на зміцнення оборонних спроможностей Грузії і розвитку тіснішої безпекової кооперації та взаємосумісності з НАТО. Цей пакет включав підтримку на стратегічному, тактичному та операційному рівнях у різних ключових сферах взаємодії: починаючи зі стратегічного оборонного планування, закінчуючи розвідкою та комунікаціями. Загалом, переважна більшість напрямків, які фігурують в EOP, були відображені і у вищезазначеному пакеті. Відтак, доволі складно визначити, де саме був вплив EOP, а де зіграв свою роль Substantial NATO Georgia Package. Грузинські партнери визнають – основним практичним виміром програми є додаткові можливості посилювати рівень взаємосумісності з Альянсом за допомогою участі у навчаннях.

 

Back to Top