Wednesday May 25, 2022

Шлях України до Альянсу: Загальні критерії щодо вступу до НАТО для складових сектору безпеки і оборони України в оборонній сфері

Шлях України до Альянсу: Загальні критерії щодо вступу до НАТО для складових сектору безпеки і оборони України в оборонній сфері

Основні критерії, які має досягти держава в оборонній сфері для набуття членства в Альянсі  визначено Річною національною програмою Україна-НАТО (на цей рік РНП була затверджена Указом Президента № 189 від 11.05.2021 року).

Так відповідно до Стратегічної мети 2.1. РНП визначено 5 основних цілей для виконання зазначених завдань:

демократичний цивільний контроль за сектором безпеки і оборони України;

наявність у секторі безпеки і оборони України мотивованих та професійно підготовлених фахівці;

рівні права та можливості жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони України;

належний рівень соціального захисту військовослужбовців складових сектору безпеки і оборони України, а також членам їх сімей;

наявність системи запобігання, виявлення та протидії корупції в секторі безпеки і оборони України відповідно до міжнародних стандартів.

В Україні проводиться робота щодо дотримання діючого та удосконалення законодавства з питань демократичного цивільного контролю за складовими сектору безпеки і оборони.

В складових сектору безпеки і оборони створені та діють громадські ради. До роботи також залучаються національні громадські організації, дослідницькі центри й інститути, що здійснюють вивчення проблем безпеки, та міжнародні радники з цього питання.

Разом з цим, аналіз діяльності зазначених інституцій свідчить про можливість подальшого удосконалення механізмів громадського контролю як шляхом законодавчого розширення їх повноважень, так і шляхом залучення інших організацій громадянського суспільства до нагляду за сектором безпеки і оборони.

В той же час, нагальною є питання законодавчого посилення можливостей демократичного цивільного контролю за складовими сектору безпеки і оборони та приведення його до принципів та практик євроатлантичної спільноти. Це може бути розширення можливостей щодо контролю виконання державними органами виконання взятих ними зобов’язань згідно законодавчих норм, міжнародних договорів або програмних заяв, спостереження за бюджетними витратами, рівнем корупції, ефективністю реалізації політичного курсу тощо. Такий підхід забезпечить підвищення рівня підзвітності та прозорості складових сектору безпеки і оборони та збільшить рівень довіри до них з боку громадян.

Наявність професійно підготовлених фахівців у секторі безпеки та оборони є основним чинником підвищення боєготовності та боєздатності військових формувань держави.

Основним чинником є продовження співпраці з партнерами з країн НАТО і ЄС та її подальше розширення. Яскравими прикладами являються проведення спільних навчань, підготовки українських військовослужбовців інструкторами член-країн НАТО. Це забезпечує відпрацювання взаємодії в різноманітних ситуаціях та набуття спроможності до спільних дій.

Гендерна рівність є важливою складовою реформування сектору безпеки та оборони України, що зі свого боку обумовлює нагальну потребу щодо інтеграції гендерних підходів у систему професійної підготовки. Важливим чинником, який на цей час впроваджується в складових сектору безпеки і оборони України є професійна підготовка особового складу у контексті виконання зобов’язань України стосовно Резолюції ООН 1325 “Жінки. Мир. Безпека” щодо забезпечення рівних прав і можливостей усіх категорій персоналу.

Сьогодні значна увага приділяється формуванню професійної гендерної компетентності, реалізації життєвих особистісних стратегій усіх категорій персоналу та недопущення дискримінації прав жінок і чоловіків. Запроваджено навчання задля підвищення рівня гендерної компетентності та розвитку лідерських якостей, навиків комунікації, подолання конфліктних ситуацій, недопущення дискримінації тощо.

Також, зі всіма категоріями персоналу проводяться інформаційні заходи з питань міжнародного та національного законодавства, що регулює порядок забезпечення гендерної рівності. Значну увагу приділено вивченню питань щодо реалізації принципу рівних прав і можливостей, упровадження гендерної рівності відповідно до стандартів НАТО з урахуванням аспектів формування культури гендерної рівності та нетерпимості до виявів дискримінації.

Водночас, слід зазначити, що Україною налагоджено ефективне співробітництво з НАТО щодо гендерних питань. Так, НАТО висловлює цілковиту готовність надати Україні всебічну підтримку щодо забезпечення проведення реформ в секторі безпеки і оборони, зокрема практичну допомогу для забезпечення гендерної рівності українських військовослужбовців.

Належний рівень соціального захисту та соціальних гарантій українських військовослужбовців та членів їх сімей має наближатися до міжнародних стандартів, зокрема країн-членів НАТО. Саме на це слід націлити вітчизняну специфіку системи соціального забезпечення. В секторі безпеки і оборони проводяться заходи з метою наближення нормативного регулювання фінансового забезпечення військовослужбовців до стандартів НАТО. Розглядаються можливі зміни законодавства та вибір майбутньої моделі фінансового забезпечення діючих військовослужбовців та пенсіонерів силових структур.

Удосконалення механізму забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та їх соціальний захист мають забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод, соціальних пільг, гарантій та компенсацій для задоволення матеріальних і духовних потреб відповідно до особливого виду діяльності військовослужбовців та підтримання їх статусу в суспільстві.

Ця діяльність потребує подальшого удосконалення матеріального, продовольчого, речового, житлового, медичного та інших видів забезпечення.

Запобігання корупції в секторі безпеки і оборони та приведення законодавства в цій сфері до стандартів країн-членів НАТО та ЄС є одним з пріоритетів держави для наближення до членства Альянсі. Робота має бути зосереджена на запобіганні і протидії корупції, оцінюванні та запровадженні сучасних програмних механізмів, спрямованих на мінімізацію корупційних ризиків, усунення умов для виникнення порушень антикорупційного законодавства, забезпечення прозорого і ефективного використання фінансових та матеріальних ресурсів, формування доброчесності персоналу, нетерпимості до корупційних правопорушень в умовах захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Діяльність антикорупційних органів складових сектору безпеки і оборони має бути зосереджена на: здійсненні контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства; запобіганні корупційним правопорушенням; виявленні корупційних ризиків та розроблення відомчих антикорупційних програм; забезпеченні захисту “викривачів”, які здійснили повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства тощо.

Водночас їх робота має бути тісно  інтегрована у загальнодержавну систему запобігання та протидії корупції в Україні та враховувати міжнародний досвід.

Спецпроект: «Шлях України до Альянсу – основні досягнення, переваги та завдання»

Back to Top