Стрімкий розвиток і використання всесвітньої мережі та нових комп’ютерних технологій, глобалізація систем масової комунікації окрім беззаперечної користі також принесли безліч проблем, пов’язаних з несанкціонованим доступом і витоками інформації та втратами важливих даних. З кожним роком зростає загроза глобального кібертероризму, який набуває глобального характеру, і це ускладнює ефективну протидію цьому явищу. В цьому контексті експерти з кібербезпеки одноголосно стверджують, що упродовж наступних десятиріч на всі держави світу чекають специфічні випробовування, викликані стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій.

Тому інформаційна безпека вже давно стала інтегрованою складовою нацбезпеки і її треба розглядати як пріоритетну функцію держави, яка прагне захистити себе від кіберзагроз, у тому числі і безпеки інформації. НАТО ще у 2016 році визнало кіберпростір сферою військових операцій і союзники зобов’язалися надати пріоритетність посиленню кіберзахисту своїх національних мереж та інфраструктури.

Для України в умовах російської агресії безпечне функціонування інформаційних та телекомунікаційних систем, особливо тих, що функціонують в інтересах управління державою та захист інформації, що циркулює в них, є дуже важливим з огляду на національну безпеку країни.

І одним з програмних завдань на шляху до НАТО є подальше удосконалення системи безпеки інформації та її захищеність. І це стосується не лише тієї інформації та масиву даних, що використовуються в інтересах держави, а й інших сфер, насамперед, критичної інфраструктури, банківського та промислового секторів, приватного життя громадян.  

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Експерти з захисту інформації вважають, що Україні необхідно ретельно вивчати досвід країн НАТО, особливо Естонії, яка вважається європейським  лідером  із застосування цифрових технологій в економіці та адмініструванні. Причому цими важливими питаннями в Естонії почали займатися ще з середини 1990-их років – тобто задовго до вступу до Альянсу. До речі, саме Таллінн був ініціатором створення в Естонії Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО. Ця установа з 2008 року забезпечує боротьбу з кібератаками та кіберзахист інформаційних систем, а також навчання та підготовку фахівців з кіберзахисту НАТО.

До речі, з червня цього року Україна приєднується до діяльності цього Центру кіберзахисту НАТО – це суттєво поглибить  обмін досвідом щодо кібербезпеки та сприятиме утвердженню практик демократичного цифрового урядування в Україні. 

Також Україна ще в 2017 році ратифікувала Адміністративні домовленості щодо охорони інформації з обмеженим доступом з НАТО. Ця Угода визначає терміни щодо інформації з обмеженим доступом, узгоджує еквівалентність грифів обмеження, а також допуск та надання доступу до інформації з обмеженим доступом і вимоги до правил обміну, контролю та поводження з такою інформацією.