Начальник Управління з Партнерства заради миру в штабі Верховного головнокомандування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SHAPE) віце-адмірал Бюлент Туран:
Шлях краще долати разом
Нині Україна співпрацює з НАТО за багатьма навчальними програмами, завдяки яким українські військові можуть підвищити свій професіоналізм та вдосконалити бойові можливості військових підрозділів
Про співробітництво у військовій сфері, навчання та освіту військових, підвищення оперативних спроможностей української армії, а також про корисний досвід який Україна здобула в бойових діях на Сході країни, журналу «Україна до НАТО» розповів начальник Управління з Партнерства заради миру в штабі Верховного головнокомандування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SHAPE) віце-адмірал Бюлент Туран.
— Як Ви можете оцінити сучасний рівень співпраці між Україною і НАТО та які перспективи розвитку цієї співпраці Ви бачите?
— Річ в тому, що за посадою в штабі Верховного Головнокомандування об’єднаних збройних сил НАТО в Європі я керую апаратом, який займається питаннями освіти, підготовкою, проведенням навчань і проведенням оцінки спроможностей. В рамках своєї компетенції можу сказати, що між Україною та НАТО триває дуже тісна співпраця, і підтримується взаємодія в питаннях освіти та проведенні нав-чань. Я вважаю, ми разом рухаємося у правильному напрямку.
— Тоді скажіть які нині програми в галузі освіти та навчань реалізуються під час цієї співпраці?
— Існує ціла низка програм, як приклад, одна з них передбачає участь українських військових у спільних військових навчаннях армій держав-членів НАТО.
Існує також ще багато напрацювань, поряд з цим ми безумовно вивчаємо і беремо до уваги український досвід, користуємося вашими досягненнями, вивчаємо ті уроки, які українська армія виносить зі своєї бойової роботи.
Нині в рамках навчання ми пропонуємо нашим партнерам понад дев’яносто різноманітних курсів у багатьох навчальних закладах, починаючи від Школи НАТО Обераммергау, а також Центри вдосконалення і Спеціальні навчальні центри спільної підготовки з нашими партнерами. Тож існує великий спектр курсів і навчальних програм, до яких може і вже долучається українська сторона.
Окрім цього, ми маємо вісім мобільних викладацьких груп, які вже не раз побували в Україні і, зокрема, займалися підготовкою командно-штабних офіцерів. На таких навчаннях піднімаються питання оперативного планування, логістичного забезпечення тощо.
— НАТО приділяє велику увагу гендерній політиці. Як Ви оцінюєте чи достатньо Україна впроваджує гендерні питання саме під час навчання військовослужбовців?
— Річ в тому, що підготовка військових з гендерного аспекту керується на рівні міжнародного секретаріату НАТО. А от говорячи про докладні заходи, то нещодавно шість курсантів від України побували в штабі SHAPE. І одним із заходів, який ми для них підготували, стала зустріч з цікавою жінкою — радником Командувача з гендерних питань.
З огляду на ті питання, які ставили українські курсанти, було зрозуміло, що для них є важливою тема гендерної рівності, і вони зацікавлені у подальшому запровадженні гендерного аспекту в програму наших курсів навчання і підготовки.
В Школі НАТО Обераммергау ми маємо певний курс навчання з гендерних питань, який також пропонується українським військовим. До речі, радник Командувача періодично проводить там консультації з цих питань.
— Якщо говорити про військову допомогу з боку НАТО у підготовці та навчанні українських військових підрозділів, то на яких аспектах вона найбільш сконцентрована?
— Така підготовка в першу чергу спрямована на підвищення оперативної взаємосумісності наших військових. Адже з 2004 року Збройні Сили України беруть участь у Концепції оперативних можливостей (Operational Capability Concept). Ця Концепція створена з метою підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами країн-партнерів, що беруть участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру», та держав-членів НАТО, посилення їх оперативних спроможностей.
Мої підлеглі займаються саме оцінкою оперативних спроможностей військових підрозділів. Зауважу, що ті підрозділи які з позитивним результатом проходять таку оцінку, декларуються для входження до складу сил НАТО.
Також хочу підкреслити, що до участі у зазначеному проекті задекларовано низку підрозділів Збройних Сил України, які проходять підготовку за стандартами Альянсу та складають відповідну оцінку. Це дозволяє таким підрозділам брати участь у навчаннях та операціях під проводом НАТО, а також залучатися до оперативного чергування у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності під егідою НАТО, ЄС, ООН.
— НАТО та союзники допомагають Україні у навчанні військовослужбовців за різноманітними програмами. Як Ви вважаєте, за якими напрямками бажано розширити цю співпрацю?
— Ми очікуємо на Звіт, який буде найближчим часом виданий за результатами проведених у попередньому році тренінгів та навчань. На основі цього Звіту будемо робити висновки саме про те, які напрямки можуть бути пріоритетними, і, звичайно, це буде ретельно обговорено з українською стороною. І на цій основі будуть прийняті відповідні рішення.
Нині можу сказати, що заплановане велике зосередження на підготовці сержантського і офіцерського складу і на побудові взаємовідносин між цими категоріями військовослужбовців. Триватиме продовження спільних програм, пов’язаних з участю українських підрозділів в Концепції оперативних спроможностей, це буде включати в себе покращення мовної підготовки та вдосконалення тактичних стандартів НАТО. Окрім того, буде приділена увага інституалізації і формалізації тих уроків, які винесла Україна з конфлікту на сході.
— Ви порушили тему бойового досвіду, який Україна отримала від час проведення АТО і Операції Об’єднаних сил. Тож скажіть будь-ласка, як планує НАТО використовувати цей досвід під час навчання військовослужбовців різних країн?
— НАТО має спеціальні та дуже чітко визначені процедури як саме фіксувати і як в подальшому опрацьовувати уроки винесені не лише з бойових дій, а й зі спільних міжнародних військових навчань. Існують окремі структури НАТО, які займаються виключно цими питаннями. Одна з таких структур має назву Об’єднаний центр оперативного аналізу. Завдання фахівців цього Центру полягає, перш за все, у визначенні та конкретизації уроків і досвіду винесених за результатами чи то навчань, чи бойових дій. Фахівці Центру формулюють і опрацьовують цей досвід, а надалі надають рекомендації, на основі яких до процедур НАТО і загальних правил можуть бути внесені зміни. Саме такий загальний принцип існує в НАТО щодо узагальнення бойових уроків, подібних до українського.
Щодо узагальнення Альянсом досвіду саме України, то маємо декілька моментів. В рамках пакету комплексної допомоги з боку НАТО існує платформа щодо протидії гібридній війні. У форматі даної платформи відбуваються постійні зустрічі, наради, консультації фахівців, де вони обмінюються досвідом. Крім цього, в НАТО існує окрема структура підсумкового досвіду, — це управління комп’ютеризації командування, яке нині займається оформленням процедур формалізації винесених уроків.
Також в НАТО працює програма залучення до співпраці ключових лідерів різних збройних сил. Представники українського військового керівництва також залучаються до цієї програми і мають можливість спілкуватися з керівниками та лідерами армій держав-членів Альянсу та ділитися досвідом, здобутим країною під час подій на сході.
— Військове співробітництво між Україною і НАТО триває вже багато років. Як Альянс оцінює ті покращення, які відбулися в Збройних Силах України? І що треба робити українській армії аби якомога швидше досягти стандартів НАТО?
— Наше партнерство триває дуже давно. Приємно, що Україна та НАТО вже спільно святкують окремі ювілейні дати. І якщо дивитися на ці часові рамки, то безумовно Україна значно підвищила свою оперативну взаємосумісність з НАТО саме на основі впровадження натовських стандартів. І вважаю, що головними показниками розвитку співробітництва є вагомі внески до місій НАТО і безпосередня участь в них України. Ще одним показником є те, що окремі офіцери українських Збройних Сил тривалий час працюють в штабних структурах НАТО. А також військові підрозділи України, які включені до Концепції оперативних спроможностей, є ще одним з вагомих позитивних показників нашої співпраці.
Вважаю, що шлях, який потрібно долати Україні і її війську, щоб повністю відповідати стандартам НАТО, набагато довший і потребує більше часу. Саме в цьому аспекті Альянс планує та проводить спільно з українською стороною різноманітні платформи та будує схеми співпраці для того, щоб разом успішно долати цей шлях, не втрачаючи часу.
Якщо підвести риску, то можна сказати, що ще багато чого треба зробити. Але позитивний бік наших відносин полягає в тому, що ми маємо різноманітні платформи, в рамках яких ми можемо напрацьовувати спільні рішення і визначати подальший прогрес наших відносин.