Детальний аналіз систем професійної військової освіти країн-членів НАТО показує, що за зовнішньої схожості вони мають низку суттєвих відмінностей щодо поєднання професійної військової підготовки та освіти, термінів здобуття освіти або проходження підготовки.
Терміни здобуття освіти в навчальних закладах країн-членів НАТО відповідають вимогам стосовно здобуття освітніх рівнів – це «бакалавр» та «магістр» – і становлять: на тактичному рівні – 3-3,5 роки, на оперативному рівні – від 10 місяців до одного року, на стратегічному рівні – від 5 місяців до двох років. Терміни і зміст підготовки (підвищення кваліфікації та професійного рівня) визначаються на підставі напрямів, мети, змісту цієї підготовки (курсів, факультативів, тощо).
Наприклад, у США створено систему професійної військової освіти, поєднану з професійною підготовкою. У більшості країн-членів НАТО переважає професійна військова підготовка, а не військова освіта, що зумовлюється малою чисельністю збройних сил і невеликим державним замовленням щодо військових фахівців. Однак спостерігається тенденція до впровадження магістерських програм на оперативному рівні – мова насамперед йде про Балтійський оборонний коледж і Коледж НАТО в Римі, що свідчить про розуміння необхідності поглиблення навченості та освіченості офіцерських кадрів, починаючи з бригадної ланки.
Система військової освіти країн-членів НАТО (крім США) імплементована в національні системи освіти, базується на вимогах Болонського процесу та регулюється законодавчими або відомчими актами своїх країн у галузі освіти і науки.
Як освітні програми, так і програми професійного підвищення кваліфікації військовослужбовців у європейських країнах-членах НАТО побудовані на європейській кредитно-трансферній системі (ECTS) і мають такі основні ознаки:
- триступеневу систему вищої освіти;
- європейський додаток до дипломів бакалавра і магістра;
- кредити ECTS як одиниці обліку трудомісткості навчальної роботи;
- модульну систему навчання;
- єдині європейські оцінки;
- комплексне управління і моніторинг якості вищої освіти.
Україна приєдналася до європейського інтеграційного процесу в галузі вищої освіти, – так званого «Болонського процесу» та стала частиною європейського освітнього та наукового простору. Це повною мірою стосується й військової освіти. Але за нинішніх умов, коли Україна протистоїть повномасштабному російському вторгненню, особливої актуальності набуває подальше активне впровадження в систему підготовки та освіти українських військових стандартів НАТО. Адже з 2014 року саме підготовка українського війська за натовськими стандартами дозволила досягти високого рівня бойової навченості, що є одним з головних чинників не лише успішного протистояння противнику, який переважає за кількістю військової техніки, а й блискучих контратакуючих дій, коли українські солдати звільняють окуповані території. Яскравим прикладом є звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини тощо.
Але, також треба зазначити, що поняття «стандарти НАТО» стосовно сфери військової освіти є досить розмитим, тому можна говорити як про введення в систему військової освіти України стандартів НАТО, так і про досягнення рівня підготовки військових фахівців найбільш боєздатних армій країн Альянсу.