За рік до повномасштабного російського вторгнення в Збройних Сил України запрацювала система підготовки, яка повністю базувалася на підходах та кращих практиках, які застосовують в арміях країн-членів НАТО.
Однією з особливостей цього підходу стало те, що бойова та інші види підготовок солдатів стали здійснюватися за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом.
На основі керівних документів НАТО були розроблені доктрини та настанови з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Зокрема, у 2021 році вже діяло 50 нових бойових статутів видів, окремих родів військ (сил) з підготовки та застосування військ. Акцент робився на ефективній підготовці саме молодших командирів, яким після закінчення навчання відводилася роль майбутніх військових лідерів. І підготовка молодших командирів та старшин за стандартами НАТО переслідувала саме розвиток їх лідерських якостей. Тут треба наголосити, що за безпосередньою допомогою країн Північноатлантичного альянсу в українській армії й було створено кістяк сержантського корпусу – одної з головних основ високоефективних Збройних Сил та Сил оборони.
Саме молодші командири та старшини відіграють важливу роль у забезпеченні успішності військових операцій. Здатність керувати та надихати своїх підлеглих є невід’ємною частиною кожного успішного військового підрозділу.
Загалом, підготовка молодших командирів та старшин передбачає комплексний підхід та проходить у декілька етапів.
- Оцінка потреб та цілей. Перший крок – це оцінка потреб та визначення цілей підготовки командирів та старшин. Основні питання, які потрібно вирішити: які навички та знання потрібні для ефективного виконання завдань, які групи військ або підрозділи потребують найбільшого підвищення професіоналізму тощо.
- Вибір навчальних програм. Після оцінки потреб визначаються відповідні навчальні програми та курси, які відповідають стандартам НАТО. Ці програми можуть включати тактичні тренування, стратегічний аналіз, керівництво та комунікаційні навички, ознайомлення з передовими технологіями та інші аспекти, необхідні для розвитку військових лідерів.
- Проведення навчання та тренувань. Навчання командирів та старшин проводиться за стандартами НАТО через спеціалізовані навчальні центри, військові академії або спільні навчальні заходи з партнерськими країнами. Учасники отримують теоретичні знання та практичні навички, необхідні для виконання своїх завдань у бойових умовах.
- Використання симуляторів та віртуальної реальності. Один із ефективних способів тренування командирів та старшин – використання симуляторів та віртуальної реальності. Це дозволяє створити реалістичні умови для тренувань, де військовослужбовці можуть вправлятись у різних сценаріях без реального ризику для життя.
- Інтернаціональний обмін досвідом. Часто учасники підготовки командирів та старшин мають можливість брати участь у міжнародних тренувальних місіях НАТО або обмін програмах з партнерськими країнами. Цей обмін досвідом дозволяє навчатися від інших військовослужбовців, ділитися знаннями та взаємно збагачувати свої професійні знання.
- Постійна оцінка та покращення. Після завершення підготовки, військовослужбовці постійно оцінюють свої навички та рівень підготовки. Це дозволяє виявляти слабкі місця та недоліки і планувати додаткові тренування для постійного покращення.
Усі ці етапи допомагають підготувати командирів та старшин належним чином, розвиваючи їх професійні здібності, лідерські якості та здатність ефективно діяти у складних бойових умовах. Тож підготовка за стандартами НАТО сприяє вихованню та появі сильних та компетентних військових лідерів, які здатні успішно керувати підрозділами та досягати поставлених цілей на полі бою чи під час навчань а також в повсякденній військової діяльності.
У підсумку, така підготовка з використанням стандартів НАТО має вирішальний вплив на підвищення ефективності діяльності та покращення лідерських якостей молодших командирів та старшин. Цей підхід допомагає розвивати військовослужбовців як професіоналів, що допомагає підвищити здатність української армії до ефективного захисту країни, а також подальшого звільнення окупованих територій.