НАТО постійно стикається з кіберзагрозами, які стають дедалі частішими та більш руйнівними за своїми наслідками для загальної безпеки союзників.

Вперше про зміцнення спроможності захищатись від кібератак країни НАТО заговорили під час саміту Альянсу в Празі у 2002 році. Через шість років – у 2008-му була прийнята перша політика кіберзахисту НАТО. У 2014 році члени Альянсу зробили кіберзахист важливим елементом колективної оборони, оголосивши, що кібератака може призвести до застосування 5 статті Основоположного договору НАТО, яка передбачає зобов’язання колективної оборони союзників. А у 2016 році НАТО визнало кіберпростір новою сферою військових операцій та взяло на себе додаткові зобов’язання щодо посилення кіберзахисту своїх національних мереж та інфраструктури. Як на той час підкреслив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, це дозволить забезпечити більш кращий захист не тільки кібермереж, а місій та операцій Альянсу і звернути особливу увагу до підготовки персоналу та планування в сфері кібертехнологій.
Сучасна адаптація Альянсу до кіберзагроз була обговорена на Конференції НАТО щодо кіберзахисту у 2021 році, яка стартувала 15 квітня у віртуальному форматі в столиці Естонії. Талліннська конференція стала вже третьою – попередні пройшли в Парижі у 2018-му та в Лондоні у 2019 році.
На цьогорічної конференції провідні експерти з країн НАТО обговорили нагальні питання стратегічних, політичних та практичних заходів щодо забезпечення стійкої кібербезпеки союзників, у тому числі кіберстійку логістику та національну критичну інфраструктуру.
За словами міністра оборони Естонії Калле Лаанета, всім членам Альянсу потрібно й надалі забезпечувати належні можливості для запобігання та зменшення наслідків будь-яких кіберінцидентів. Адже підвищення кіберстійкості союзників є ключовим елементом Стратегії НАТО-2030 щодо посилення Альянсу.