Двадцять два роки тому Польща, Угорщина та Чехія стали членами НАТО – саме 12 березня 1999 року ці три країни постсоціалістичного табору офіційно влилися до лав Альянсу.
З прийняттям цих країн до НАТО, загальна кількість членів Організації Північноатлантичного договору збільшилася до 19 держав. Цікавий факт – до розвалу Радянського Союзу нові члени НАТО перебували в протиборчому військово-політичному союзі – Варшавському договорі. А їхній інтерес вступу до Альянсу на початку 1990-х років випливав через політику Росії на міжнародній арені, спрямовану на відновлення СРСР і спробах повернути згадані країни Центральної та Східної Європи в орбіту впливу Москви. Для нівелювання цих зусиль Кремля, ще у 1991 році Польща, Угорщина і Чехословаччина (яка на той час ще була єдиною державою) створили Вишеградську групу, головною метою якої стала спільна інтеграція в НАТО і ЄС, а також реформа власних збройних сил за натовськими стандартами.
Запрошення на членство в Альянсі Польща, Угорщина та Чехія отримали на Мадридському саміті НАТО у 1997 році. Не дивно, що однією з головних тем саміту якраз і було подальше розширення Альянсу та його трансформація в сучасному світі. Цей саміт також примітний і для нас – саме в Мадриді була підписана «Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО». Цей документ досі є одним з основоположних у відносинах між Києвом і Брюсселем та співпраці з Альянсом. Як підкреслив тодішній Генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана, підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО стало початком нових відносин між Україною і Альянсом та дійсно історичним днем у відносинах Києва і Брюсселя.
Також Декларація Мадридського саміту зафіксувала, що НАТО є відкритим для нових членів і запрошує до своїх лав всі країни, які готові посилювати євроатлантичну безпеку, поділяють і підтримують основні принципи Альянсу – демократію, свободу слова і верховенство права.
До речі, перед вступом до НАТО Угорщина і Польща провели загальнодержавні референдуми. В Угорщині, де влада приділила величезну увагу інформаційній компанії про майбутнє членство країни в НАТО, результати перевершили очікування – 85% угорців повністю підтримали вступ Будапешта до Альянсу. У Польщі 80% населення також підтримали натовський вектор зовнішньої політики держави. Нагадаємо, що для вступу країни до Альянсу референдум не є обов’язковою умовою, а скоріше проводиться для фіксації результатів консенсусу в суспільстві з приводу членства в НАТО.
За 22 роки, які пройшли після вступу Польщі, Угорщини та Чехії в НАТО, ці держави не тільки зміцнили свою національну безпеку, а й досягли значних успіхів у реформуванні державних інститутів. Були проведені успішні та дієві реформи у всіх секторах, в тому числі ці країни змогли реформувати власні армії за стандартами НАТО та стати повноцінними військовими партнерами Альянсу, як під час різних міжнародних навчань, так і миротворчих місій під егідою НАТО.
Україна, спираючись на досвід країн-сусідів – членів НАТО, також активно рухається на шляху до вступу до Альянсу. Ця мета навіть закріплена на вищому законодавчому рівні – в Конституції. Як підкреслює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, вступ до НАТО – це принципове питання для України. І сьогодні влада держави прагне здійснити всі необхідні внутрішні трансформації на шляху до членства в НАТО. Одним із прикладів цьому може слугувати модернізація сектору безпеки і оборони за стандартами НАТО.
