В Німеччині виступають з ініціативою щодо створення так званого «плану Маршалла» для України. Як вважає міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, це необхідно для подолання наслідків російського вторгнення.

«Наша солідарність з Україною має міцну основу, і тому нам потрібен міжнародний «план Маршалла» для цієї країни», – наголосив Лінднер.

До речі, під час позачергового саміту лідерів країн ЄС, проведення якого заплановане на 24-25 березня, планується погодити створення Трастового фонду солідарності з Україною. Цей фонд у довгостроковій перспективі послужить основою для відновлення вільної та демократичної України після припинення бойових дій.

Довідка Ukraine to NATO: що таке «план Маршалла»

Після закінчення Другої світової війни значна частина Європи була спустошена — постраждали великі промислові міста, міждержавна торгівля практично припинилась, мільйони людей перебували в таборах для біженців, живучи на гуманітарну допомогу фондів Організаії Об’єднаних Націй, в більшості країн відчувався брак продовольства. Знищена війною транспортна інфраструкура не давала можливості в необхідному темпі відновлювати економіку Європи.

5 червня 1947 року державний секретар США Джордж Маршалл виступив у Гарвардському університеті з програмою активної підтримки європейських країн, економіка котрих була зруйнована під час Другої світової війни. Вона була підтримана Конгресом і 3 квітня 1948 року президент Трумен підписав відповідний закон. З 1948 по 1951 рік США надали 13 країнам Європи допомогу у розмірі $13,3 млрд (понад $210 млрд в цінах 2021 року), більшу частину яких отримали Велика Британія ($2,8 млрд), Франція ($2,5 млрд), Італія та Німеччина (по $1,3 млрд). Поставки із США були направлені на запобігання голоду (надавались у вигляді дотацій), розвиток промисловості (промислове устаткування) та ринку споживання (промислові товари, сировина, мале машинобудування).

«План Маршалла» виявився одним з найуспішніших економічних програм в історії — за короткий час була відновлена економіка і суттєво підвищена конкурентоспроможність європейського експорту, європейські країни змогли розрахуватись за зовнішніми боргами, було ослаблено вплив СРСР і комуністичного руху. За чотири роки валовий внутрішній продукт західноєвропейських країн підвищився на 33%, сільськогосподарське виробництво зросло на 11%, промислове — на 40%, обсяг торгівлі — на 40%.