Сьогодні, НАТО виповнюється 75 років – саме 4 квітня 1949 року було створено політико-військовий союз демократичних країн, які об’єдналися заради колективної безпеки. Адже наріжним каменем НАТО є 5 стаття Північноатлантичного договору, яка встановлює, що збройний напад на одну або кількох з них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх. При цьому кожна з країн-членів зобов’язана надати допомогу стороні або сторонам, які зазнали нападу, включаючи застосування збройної сили. Ще однією головною ознакою НАТО є те, що усі рішення НАТО приймаються консенсусом після обговорення та консультацій між країнами-членами. З 12 країн-засновниць Організації Північноатлантичного договору у 1949 році, Альянс збільшився до 32-х держав-членів НАТО – цього року у березні Швеція офіційно приєдналася до цього політико-військового союзу. Загалом «велике» розширення НАТО розпочалося 25 років тому, тоді до нього приєдналися, зокрема, колишні держави-члени Варшавського договору – першими – Польща, Чехія, Угорщина, а згодом навіть колишні країни СРСР – Литва, Латвія, Естонія. Загалом за цей час до НАТО приєдналися 16 нових союзників.
Процес вступу нових членів до Альянсу регламентує стаття 10 Північноатлантичного договору. У ній йдеться, що до НАТО може вступити будь-яка «європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього Договору і здійснювати внесок у підтримання безпеки у Північноатлантичному регіоні».
Будь-яке рішення стосовно запрошення нових членів затверджується Північноатлантичною радою – найвищим політичним органом, що ухвалює рішення в НАТО на основі консенсусу між усіма державами – членами. В цьому контексті України, яка на конституційному рівні затвердила своє прагнення вступити до НАТО, вже подала заявку на приєднання до Альянсу за пришвидшеною процедурою, а на останньому саміті НАТО у Вільнюсі союзники вирішили скасувати План дій щодо членства, який є обов’язковою процедурою для кандидатів – і це змінить шлях України до НАТО з двоетапного процесу на одноетапний. Також на цьому саміті було започатковано новий формат співпраці – замість Комісії Україна-НАТО – консультаційного форуму на рівні міністрів та військового керівництва країн-членів Альянсу та України, який працює з 1997 року, створено Раду Україна-НАТО. Одна з головних відмінностей Ради від Комісії — у ній і НАТО, і Україна посідають місце як рівноправні члени.
В цьому контексті доречно згадати, що ще в червні 2020 року Україна отримала статус Партнера НАТО з розширеними можливостями НАТО. Програми розширених можливостей НАТО (NATO’s Enhanced Opportunities Program – EOP) дозволяє країні-партнеру досягти повної взаємосумісності з НАТО та дає низку інших особливих можливостей взаємодії з Альянсом. Загалом співпраця нашої держави з Альянсом триває з 1990-х років і включає спільні військові навчання, реабілітацію українських військових за кордоном, впровадження стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони України. Треба наголосити, що Україна – єдина країна-партнер НАТО, яка взяла участь у всіх основних миротворчих місіях Північноатлантичного альянсу, а також однією з перших країн розпочала співпрацю з НАТО в рамках Програми «Партнерство заради миру» від її започаткування у 1994 році.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року НАТО кардинальним чином переглянуло свою стратегію безпеки. У новій Стратегічній концепції Альянсу, затвердженій на саміті в Мадриді в червні 2022 року, Росію було названо «головною безпековою загрозою для регіону Євроатлантики». За два останніх роки загальна військова допомога Україні від країн НАТО та партнерів склала понад $100 млрд – і це без врахування допомоги з боку найпотужнішого члена Альянсу США – сума від Вашингтону становить майже $80 млрд.
Окремо треба зазначити, що за останні роки ставлення суспільства до НАТО змінилося кардинальним чином – зараз за даними Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту 82% українців підтримують вступ України до Північноатлантичного альянсу.
Сьогодні в рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Брюсселі з нагоди ювілею заснування Північноатлантичного альянсу відбудеться засідання Ради НАТО-Україна. Напередодні союзники вже детально обговорили загрози, які постали перед НАТО у зв’язку із повномасштабною війною, яку розв’язав Кремль у Європі, напавши на Україну. Як відомо, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі $100 млрд, щоб залучити країни Альянсу до надання зброї нашій країні. Також на думку Столтенберга, після завершення війни, убезпечити Україну від повторної агресії Росії має 5 стаття статуту НАТО.
«Ми повинні допомогти Україні побудувати власну оборону. А гарантією безпеки буде стаття 5», – зазначає Столтенберг.
Також очільник НАТО стверджує, що союзники, розуміючи терміновість надання Україні військової допомоги для відсічі російській агресії, перевірять, що Альянс ще можє зробити невідкладно, щоб поставити Україні засоби ППО, зокрема системи Рatriot.