29 березня 2004 року відбулась так звана п’ята хвиля розширення НАТО – 3 колишні радянські республіки та 4 східноєвропейські країни офіційно стали повноправними членами Альянсу.

До речі, офіційна церемонія прийняття нових членів в 2004 році відбулася в Брюсселі лише через кілька днів після того, як саме 29 березня були вручені ратифікаційні грамоти від цих країн до Вашингтонського договору. Державні прапори нових членів НАТО були урочисто підняті в штаб-квартирі Альянсу 2 квітня.
За 17 років членства в НАТО Естонія, Латвія, Литва, а також Болгарія, Румунія, Словаччина і Словенія підтвердили, що є надійними союзниками, у тому числі власними внесками у рамках операцій під проводом Альянсу.
Процеси зближення з НАТО в цих країнах розпочалися на початку 1990 років. Що цікаво – не у всіх країнах думка громадськості збігалася з планами керівництва держав щодо вступу до НАТО. Причому, якщо в деяких країнах, наприклад, в Болгарії на початку процесу зближення з Альянсом, вступ до НАТО підтримувало близько 20% населення, то в Латвії цей показник становив понад 74%.
У Словаччині в 1997 році був проведений референдум, на який виносилося питання вступу країни в НАТО – 54% населення висловилися «проти», а загальнодержавна явка не дотягнула навіть і до 10%. Підсумки референдуму були визнані недійсними, але влада країни цілеспрямованою інформаційною кампанією, яка роз’яснювала всі переваги членства в НАТО, змогла змінити громадську думку в позитивний бік.
Головний підсумок 17-річного членства в НАТО вищезазначених країн полягає в тому, що на сьогоднішній день вони надійно захищені 5 статтею Північноатлантичного договору, яка гарантує всім союзникам надійний колективний захист від посягання на їх суверенітет і територіальну цілісність.