Канада на сьогодні вважається одним зі світових лідерів в питаннях гендерної рівності, особливо в політичній сфері. І принципи гендерної рівності активно впроваджуються у внутрішню і зовнішню політику країни.

Закон Канади про права людини від 1977 року надає повні гарантії щодо захисту від дискримінації, у тому числі за ознакою статті, а Канадська хартія прав і свобод гарантує, що всі права людини однаково застосовуються до чоловіків і жінок. Іншими важливими законодавчими актами, які сприяють гендерній рівності, є Федеральний закон про справедливість у сфері зайнятості (1995 р.) та Федеральний закон про справедливість в оплаті праці (2018 р.).

У 1971 році в структурі федерального уряду з’явився пост міністра, що відповідає за становище жінок. У 1976 році було засновано Агентство з питань становища жінок. У 1995 році був прийнятий Федеральний план з гендерної рівності, а в 2000 році в його продовження – Програма роботи з гендерної рівності.

Виборче право жінки в Канаді отримали ще в ХІХ столітті, але воно поширювалося не на всіх – лише вдови і незаміжні жінки могли брати участь у голосуванні з 1884 року та тільки у такій  канадській провінції як Онтаріо.

У 1917 році в Канаді був прийнятий закон, який надав право голосу жінкам-військовослужбовцям і тим, чиї родичі чоловічої статі воювали під час Першої світової війни. Вже в 1921 році жінки вперше брали участь у загальних виборах – тоді ж до складу Палати громад була обрана перша і єдина на той момент жінка. Нею стала Агнес Кемпбелл з Онтаріо, яка протягом 19 років була депутатом Палати громад.

Канада підписала велику кількість міжнародних документів з питань прав людини, таких як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та інші міжнародні угоди, які потім були ратифіковані. У рамках Пекінської платформи дій Канада також взяла на себе зобов’язання щодо комплексного підходу до питання рівності статей.

Наприклад, Трудовий кодекс Канади відіграє значну роль щодо гендерної рівності. Кодекс не лише визначає трудові стандарти для працівників у приватному секторі, а й містить положення, які приносять безпосередню користь жінкам. Зокрема, він збільшує загальну тривалість відпустки по догляду за дитиною з 63 тижнів до 71 тижня, а також надає право на відпустку для жертв насильства в сім’ї.

Також цікаво, що жінки отримали право на службу в канадській армії вже понад 100 років тому. За статистикою, Канада є світовим лідером за кількістю жінок в армії. А серед союзників по НАТО збройні сили Канади оцінюються як лідер щодо військової гендерної інтеграції. До речі, жінки складають майже 16 відсотків від загальній кількості військовослужбовців канадської армії, а до  2026 року планується збільшити кількість жінок у збройних силах до 25%.

На сьогодні в канадській армії всі чоловіки та жінки мають рівні можливості щодо навчання, призначення на посади та кар’єрного зростання – просування по службі здійснюється лише на підставі кваліфікації та особистих заслуг.