Визнаним лідером в області забезпечення прав жінок вважається Ісландія – ця країна стабільно очолює рейтинг Індексу глобального гендерного розриву протягом останніх 13 (!) років. І цього разу у звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальний гендерний розрив за 2022 рік Ісландія знову отримала перше місце щодо усунення гендерного розриву – 90,8% складає результат країни стосовно повного гендерного паритету. Треба згадати, що ще у 2009 році Ісландія стала першою країною, яка повністю ліквідувала гендерний розрив у сфері освіті та охороні здоров’я. У 2000 році Ісландія прийняла Закон про рівний статус і рівні права незалежно від статі – як наголошувалося, це було зроблено для запобігання дискримінації за ознакою статі та підтримки гендерної рівності та рівних можливостей для статей у всіх сферах суспільства.
В індексі політичного розвитку Ісландія також є безумовним лідером серед інших країн світу – вона має найвищий показник участі жінок у політичному житті – 87 відсотків. До речі, саме Ісландія стала першою демократичною країною у світі, яка обрала жінку на пост президента – Вігдіс Фіннбогадоуттір стала главою держави у 1980 році. Вона є однією з небагатьох жінок на планеті, які протягом багатьох років очолювали країну – пані Фіннбогадоттір займала посаду президента впродовж чотирьох каденцій – до 1996 року.
Взагалі, жінки в Ісландії отримали виборчі права ще у 1915 році. Але тоді право голосу мали тільки ті, які досягли сорокарічного віку. Проте вже через п’ять років цей віковий ценз був знижений до повноліття, а в 1922 році жінка вперше зайняла місце в ісландському парламенті – нею стала Інгіб’єрг Б’ярнасон. На той час вона була відома як активний учасник руху за незалежність жінок в Ісландії. На сьогодні в Альтингу – така назва парламенту Ісландії – понад половини депутатів є жінками, вони займають 33 місця з 63-ох. До речі, це перший такій випадок у парламентах країн НАТО, коли чисельність жінок-депутатів перевищила кількість чоловіків. Уряд Ісландії теж очолює жінка – Катрін Якобсдоуттір обіймає посаду прем’єр-міністра країни вже майже протягом п’яті років – з листопада 2017-го.
Ісландія має один із найвищих показників участі жінок у робочій силі в Європі. У правліннях великих компаній жінки займають майже половину посад, це результат запровадженої 2013 року обов’язкової гендерної квоти у 40 %. У 2018 року були прийняті законодавці ініціативи, які забороняють платити жінкам менше, ніж чоловікам за таку ж саму роботу. А особливість закону полягає в тому, що тепер усі ісландські компанії повинні отримувати так званий сертифікат про рівну оплату та продемонструвати прозорість політики формування зарплат і довести, що вони докладають зусиль для подолання гендерного розриву.
Також в Ісландії активно працює спеціалізований Центр з питань рівності чоловіків і жінок. Головне завдання цієї установи полягає у наданні консультацій населенню країни з питань рівності статей, також його співробітники займаються просвітою громадян щодо проблематики рівноправності.
А ось у збройних силах жінки не служать – але не тому, що не хочуть чи їм не дозволено, а тому, що Ісландія є єдиним членом НАТО, який не має регулярної армії. Захист країни забезпечують Сили берегової охорони, які патрулюють територіальні води і повітряний простір. А головною гарантією безпеки служить членство країни в НАТО – Ісландія є однією з держав-засновниць Північноатлантичного альянсу.