Wednesday Jul 17, 2024

Франція та гендерна рівність

Нові глобальні проблеми, наприклад, такі, як пандемія COVID-19 наочно свідчать про необхідність активних зусиль з реалізації гендерної рівності та прав жінок у всьому світі.

Від бідності та збройних конфліктів жінки завжди страждають першими, і це означає, що вони стикаються з новими труднощами та дискримінацією скрізь і в усіх сферах. А цю реальність ще більше посилює пандемія COVID-19 та її наслідки. Наприклад, під час першого карантину кількість випадків, пов’язаних із домашнім насильством, у Франції зросла аж на 36%.

Тому одним з пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики Франції є гендерна рівність. До речі, ще за часів Великої Французької революції були спроби визнання повної соціальної і політичної рівноправності жінок – у 1791 році Національним зборам була представлена «Декларація прав жінки і громадянки». Але ідея жіночої рівноправності була відкинута, і тільки в 1882 році в державі з’явилася Французька ліга прав жінок. Але успішна боротьба за права жінок розгорнулася в країні вже у ХХ столітті.

Зараз, з урахуванням проблем, з якими сьогодні стикається світ, Франція активно працює над просуванням амбітних заходів, які відображають її цінності щодо прав, свободи і справедливості для всіх. Також у цьому контексті Франція зробила вагомий внесок у прийняття та імплементацію Резолюцій Ради Безпеки ООН на тему «Жінки, мир і безпека».

До речі, саме офіційний Париж цілеспрямовано підтримував створення такої структури, як «ООН Жінки» та зараз плідно співпрацює в рамках цієї ініціативи з багатьма державами в усьому світі. Наприклад, фінансові внески Франції до загального бюджету «ООН Жінки» роблять Париж одним з 20 найбільших донорів цієї Організації. Франція активно виступає за гендерну рівність на всіх міжнародних форумах і хоче, щоб цю мету враховували в усіх питаннях, – від зменшення нерівності до сталого розвитку, миру та безпеки, клімату та економіки. Також Франція бере активну участь у діяльності Комісії зі становища жінок, яка є однією з допоміжних структур при Економічній і Соціальній Раді ООН, що займається питаннями рівності між жінками і чоловіками та просування жінок.

Ще у жовтні 2010 року Франція на національному рівні затвердила першу стратегію дій, спрямовану на реалізацію Резолюції ООН «Жінки, мир і безпека» у повсякденне життя країни.

Сьогодні Франція посилює узгодженість та ефективність гендерних дій у своїй політиці вже в рамках Третьої міжнародної стратегії гендерної рівності на 2018-2022 роки. Головний акцент робиться на політичну підтримку гендерної рівності, особливо у сфері освіти, професійної підготовки та економічного залучення, а також проблем, пов’язаних із кліматом і репродуктивним здоров’ям і правами кожної людини.

Майже рік тому – у липні 2021-го у Парижі пройшов Форум рівності поколінь, який проводився під спільним головуванням з Мексикою і під егідою «ООН Жінки».

Один з головних підсумків форуму стало започаткування Глобального плану прискорення гендерної рівності. Він включає в себе понад 1000 реальних амбітних зобов’язань, а на їх реалізацію буде виділено понад $40 млрд.

Також Франція в рамках свого головування в Раді з прав людини (у 2021-2023 роках) взяла на себе зобов’язання докладати максимум зусиль щодо активного сприяння забезпеченню прав жінок і щодо боротьби з гендерно мотивованим насильством.

Франція є однією з перших країн в Європі, які прийняли в рамках національного законодавства правові антидискримінаційні закони, спрямовані на досягнення рівності між жінками і чоловіками в політичному житті. Наприклад, у 2000 році був прийнятий Закон про забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до депутатських мандатів і виборчих функцій. (В дужках відзначимо, що жінки у Франції отримали виборче право лише у квітні 1944 року).

Незважаючи на те, що ще у 1981 році у Франції було створено Міністерство з прав жінок, лише тільки у 2014-му був остаточно прийнятий закон, спрямований на забезпечення дійсної рівності жінок і чоловіків.

Однак Франція активно прагне поліпшити гендерну рівність в країні, в тому числі й у політичному житті. І як відомо, наприкінці травня цього року Елізабет Борн була призначена прем’єр-міністром Франції. Вона стала другою жінкою в країні на цій посаді після Едіт Крессон, яка була прем’єром у 1991-92 роках. Але на цьому політичні перемоги для француженок не закінчилися – після призначення Е. Борн Франція вперше у своїй історії обрала жінку головою нижньої палати парламенту – Національних зборів. Нею стала Яель Браун-Піве, а Франція зараз є однією з країн ЄС, де частка жінок у парламенті зросла найбільше з 2003 по 2021 рік.

Також і в секторі національної безпеки є суттєві зміни в плані гендерної рівності. У французькій армії жінки є повноцінними членами військових підрозділів та нарівні з колегами-чоловіками проходять службу в армії. Адже образ солдата у французькій армії розглядається як людини, що володіє певними навичками і компетенціями, наявність яких не залежить від гендерної приналежності. Що тут говорити – якщо французьке оборонне відомство – міністерство збройних сил з червня 2017 року очолює Флоранс Парлі. При вступі на посаду вона заявила, що одним з головних своїх завдань вважає збільшення числа жінок у збройних силах країни. Хоча французька армія і так вже займає одне з перших місць у світі за кількістю жінок. Причому на найвищих посадах – наприклад, ще у 2020 році командування великою авіабазою, яка розташована в Салон-де-Прованс, довірили генерал-майору Домінік Арбіоль. Вона відома тим, що стала першою жінкою, яка змогла вступити до підготовчого класу авіаційної «Школи 749 «Еlеve Jacques Lorenzi». Згодом вона вивчилася на пілота та освоїла винищувачі Mirage F1, а потім Mirage 2000.

Дійсно, за останні роки у міністерстві збройних сил Франції зроблено чимало для професійної рівності між жінками та чоловіками щодо кар’єри, а також оптимізовані умови для інтеграції жінок в усі військові професії. З 2017 року жінки отримали можливість служити навіть на атомних підводних човнах.

І на сьогодні у французькій армії, як і у суспільстві загалом, продовжується активна робота щодо гарантування рівного ставлення, запобігання дискримінації та сприяння рівним можливостям.

Back to Top