Однією з головних зовнішньополітичних цілей України є повноправне членство не лише в ЄС, а й НАТО – військово-політичного союзу, який протягом багатьох десятиліть яскраво доводить, що є надійним гарантом безпеки та територіальної цілісності всіх без винятку своїх членів. Однією з необхідних умов майбутнього вступу України до НАТО є проведення реформ у  секторі безпеки та оборони, у тому числі стосовно інтеграції гендерної рівності. Адже вона безпосередньо пов’язана з основоположними цінностями демократії, особистою свободою, правами людини та верховенством права, що й є головними принципами існування та діяльності НАТО.

Сектор безпеки та оборони потребує різноманітної кваліфікації та ресурсів для забезпечення, досягнення чи збереження миру і безпеки. Додаткові навички як чоловічого, так і жіночого персоналу є важливими для ефективного виконання покладених на сектор завдань. Для цього сектор безпеки та оборони повинен активно прагнути включати гендерні перспективи в аналіз, планування, виконання та оцінку своєї діяльності. І це також є дуже важливий аспектом у співпраці з партнерами – країнами ЄС та НАТО. Експерти вважають, що комплексний розвиток та реальне втілення гендерної політики повинно охоплювати інклюзивне середовище для чоловіків та жінок в секторі безпеки та оборони. І одне з завдань цього сектору – сприяти більшій гендерній рівності та залученню жінок до діяльності своїх інституцій. Гендерна перспектива має потенціал не лише зменшити негативний вплив війни на жінок та збільшити участь і розширити можливості жінок у суспільстві, а й позитивно вплинути на ефективність діяльності, насамперед стосовно того як застосовується сила для досягнення політичних цілей. Зараз у секторі безпеки та оборони України спостерігається чітка тенденція до збільшення участі та розширення можливостей жінок. Наприклад, в української армії зараз служить та працює майже 60 тисяч жінок, з яких 41 тисяча – це військовослужбовці. І кількість жінок-військовослужбовців значно зросла за останні місяці. За даними міністерства оборони, на сьогодні близько 5 тисяч українок безпосередньо беруть участь у бойових діях. На переконання експертів з гендерних питань, на сьогодні в умовах повномасштабної війни досягнення гендерної рівності у сфері безпеки і оборони України залишається надзвичайно актуальним питанням – адже саме в цих найскладніших умовах та загрозах територіальної цілісності  країни закладається вагоме підґрунтя досягнення в осяжному майбутньому гендерного паритету в усіх сферах діяльності держави. І це стане вагомим «плюсом» на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції України. По-перше – гендерна рівність є однією з головних цілей сучасного демократичного світу, а по-друге, переважна більшість  українців – 81% жінок та 73% чоловіків оцінюють питання рівності чоловіків і жінок для себе як «важливу» та «дуже важливу» проблему. А за результатами Національного опитування з питань рівності між чоловіками та жінками в Україні 49% українців і українок вважають, що чоловіки і жінки мають бути однаково залучені до професійної діяльності.

Але інтегрування принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони повинно враховувати весь спектр потреб цього сектору з акцентом на захист від гендерно обумовленого  насильства в середовищі військовослужбовців. При цьому важливе значення має посилення демократичного громадянського контролю над збройними силами та іншими силовими відомствами.