Одним з відправних пунктів оборонної реформи  стало введення в дію у Стратегічного оборонного бюлетеня України. Цей важливий документ став Дорожньою картою трансформації системи оборони країни, що адаптована до складної воєнно-політичної та оперативно-стратегічної обстановки, яка склалася внаслідок гібридної збройної агресії РФ проти України.

Цей документ спрямований на забезпечення практичної реалізації положень раніше прийнятих стратегічних рішень, таких як Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина, Концепція розвитку сектору безпеки і оборони.

Реалізація програми має забезпечити набуття Збройними Силами спроможностей для ефективного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері та оборони України.

Метою оборонної реформи є набуття і підтримання Збройними Силами України та іншими складовими її сил оборони;

необхідного рівня бойової готовності та здатності до виконання завдань оборони держави (оборонних спроможностей);

ефективного реагування на воєнні загрози й воєнно-політичні виклики, що виникають;

підвищення рівня оперативної сумісності ЗСУ та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав-членів НАТО та ЄС щодо виконання спільних завдань у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки.

Досягнення цієї мети відбувається шляхом імплементації п’яти стратегічних цілей:

формування об’єднаного керівництва силами оборони, що здійснюватиметься відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами-членами НАТО;

забезпечення ефективної політики, системи планування та управління ресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів;

нарощування оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей сил оборони, необхідних для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, а також участі України у підтриманні миру та міжнародної безпеки;

створення об’єднаної системи логістики та системи медичного забезпечення, здатних надавати підтримку всім складникам сил оборони;

підвищення професіоналізації сил оборони та створення для них необхідного військового резерву.

У попередні роки одним із головних недоліків трансформації оборонного сектору України була неефективна імплементація та контроль планів і програм відповідних реформ.

Чинний оборонний бюлетень вперше передбачає спеціальний механізм імплементації та контролю оборонної реформи. Він ґрунтується на оцінці стану досягнення конкретних показників цієї реформи, у зв’язку з чим очікувані результати її здійснення структуровані в ієрархію, у складі якої містяться:

5 стратегічних цілей;

28 оперативних цілей;

139 завдань.

Для цього визначено 379 результативних (індикативних) показників.

Система військового керівництва силами оборони забезпечує ефективне використання у повному обсязі спроможностей сил оборони

В Міністерстві оборони України створено та діє спеціально призначений орган з координації і контролю імплементації положень Оборонного бюлетеня – Комітет реформ під головуванням Міністра оборони України. У його складі – представники Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, ЗСУ та інших складових сил оборони, радники від держав–членів НАТО, народні депутати України, волонтери та представники організацій громадянського суспільства.

Комітет реформ складається з п’яти профільних підкомітетів, кожен з яких очолює посадова особа, особисто відповідальна та підзвітна за імплементацію відповідної стратегічної цілі оборонної реформи.

Важливо, що Бюлетень, Матриця реформ, План дій щодо впровадження оборонної реформи та Держпрограма розвитку ЗСУ є тісно взаємопов’язаними між собою документами за цілями, завданнями, заходами та показниками, а також термінами їх досягнення/виконання.

Основна мета реформи Збройних Сил України дотягатиметься шляхом імплементації п’яти стратегічних цілей розвитку на основі прийнятих в НАТО принципів і стандартів:

розвиток системи управління Збройних Сил;

удосконалення системи оборонного планування, запровадження в Збройних Силах прозорого та ефективного управління ресурсами;

набуття здатності виконувати завдання щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості;

створення єдиної системи логістики та удосконалення системи медичного забезпечення Збройних Сил;

професіоналізація та створення необхідного військового резерву Збройних Сил України.

Спецпроект: «Шлях України до Альянсу – основні досягнення, переваги та завдання»