В країнах НАТО демократія та права людини є абсолютною та безумовною нормою – держава неухильно гарантує громадянину, що він може відстоювати власну позицію, у тому числі за допомогою незалежної судової системи. Тим самим повністю гарантується верховенство права. Цей принцип є базовим для всіх без винятку членів Північноатлантичного альянсу – й Україні, яка прагне вступу в НАТО, необхідно приділяти дуже багато уваги подальшому створенню незалежної, ефективної, доступної та відповідальної судової владі, якій довіряє суспільство.

Адже, саме з довірою до судової системи в Україні існують реальні проблеми – за даними соціологічних досліджень майже 65% українців жодним чином не довіряють такій державній  інституції як суд.

І переважна більшість громадян повністю переконані у тому, що судова система потребує негайних та системних реформ. І ці зміни – вже давно на часі та необхідні, в першу чергу, для реального покращення системи правосуддя, подолання корупції, забезпечення верховенства права і справедливості.

Якщо Україна не впорається з цим «домашнім завданням», шанси стати повноправним членом Альянсу – нульові. Адже незалежна судова система та її функціонування за демократичними стандартами, є одним з головних індикаторів готовності до членства в НАТО. І, насамперед, це потрібно державі та її громадянам – верховенство права в країні є наочним показником її міцності та повної прихильності до демократичних стандартів.

Цю думку поділяє віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції  Ольга Стефанішина та підкреслює, що подальша судова реформа важлива не лише в контексті інтеграції країни до НАТО.

«Довіра до правосуддя, ефективна судова система – запорука незалежності України», – вважає  Стефанішина.

Взагалі, головна мета, яку переслідують реформи в сфері судової системи полягають у приведенні  судочинства України до європейських стандартів, а також у неухильному забезпеченні захисту прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом своєчасного, ефективного і справедливого вирішення правових спорів на засадах верховенства права.

Одним з дієвих кроків щодо імплементації цих реформ є Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Саме цим Законом  запроваджується перехід  до триланкової системи судів: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд.

В свою чергу Верховний Суд отримує право розглядати справи як суд касаційної інстанції, а у випадках передбачених процесуальним законодавством – як суд першої та апеляційної інстанції.

Передбачено, що сам склад Верховного Суду не буде перевищувати 200 суддів. Структура Суду передбачає, що в ньому діятимуть: Велика палата, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд.

Якщо казати про реформування органів прокуратури, то в Україні теж є певні зрушення – в рамках масштабних перетворень цієї інституції Офіс Генерального прокурора ініціював внесення змін до законодавства щодо проходження прокурорами багаторівневої перевірки не лише на професійні знання, а й доброчесність.

Є позитивна динаміка щодо розкритих правопорушень – якщо у 2019 році результативність складала 29,5%, то у 2021-му вона сягає вже 39%.

Також в органах прокуратури з’явились нові структури, які  наразі акумулюють сили на важливих напрямах, яким раніше не приділялась належна увага. Наприклад, створено Спеціалізовану екологічну прокуратуру, що зосередила роботу на протидії злочинам проти довкілля. А як відомо, НАТО напряму пов’язує захист довкілля з глобальними проблемами безпеки.

Адже за останній час чинники навколишнього середовища, природні катастрофи й надзвичайні ситуації здійснюють значний вплив на масштаби воєнних конфліктів і політичну стабільність в окремих регіонах. Тому НАТО суттєво розширює співробітництво у сфері екології й подолання наслідків природних і техногенних катастроф та надає йому нового значення.

На шляху до НАТО Україна в рамках реформування судової системи планує вирішити таке пріоритетне завдання, як доступність для кожного громадянина до ефективного та незалежного правосуддя. Для цього планується впровадити нові стандарти щодо доступності суду, органів і установ системи правосуддя для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. А також розширити використання інформаційних систем для забезпечення впровадження електронного суду.

Отже,  сектор правосуддя є чи не одним з найважливіших для демократичної держави. Це саме та система, яка має гарантувати всім — і великому бізнесу, і пересічному громадянину — що їх право на справедливість отримає увагу та не буде проігнороване.

І в подальшому розвитку правосуддя необхідно робити акцент на використання міжнародних правових стандартів в національному законодавстві.