Однією безумовних вимог Плану дій щодо членства в НАТО для будь-якої країни є встановлення належного демократичного цивільного контролю над силовими структурами держави.

Отже, Україна, яка декларує намір отримати запрошення від Брюсселю приєднатися до ПДЧ, повинна активно впроваджувати цей контроль не лише над Збройними Силами, як найпотужнішою військовою організацією країни, а й над рештою силових відомств, у тому числі – спецслужб.

У Міністерстві оборони з серпня 2020 року реалізується проект «Демократичний цивільний контроль» – він впроваджується для ефективності управління оборонною сферою та забезпечення дотримання в Міноборони і Збройних Силах таких принципів як верховенство права, підзвітність, доброчесність і відповідальність. За словами очільника оборонного відомства Андрія Тарана, Міністерство оборони запровадило механізми, які здатні здійснювати демократичний цивільний контроль над військовими.

На фінальній стадії знаходяться законопроекти щодо розподілу повноважень між Головнокомандувачем Збройних Сил України та начальником Генштабу. Також готується законопроект, який уточнить повноваження, відповідальність та підзвітність посадових осіб Міністерства оборони України та Збройних Сил України з урахуванням принципів і підходів, які застосовуються в державах-членах НАТО. І це робиться для посилення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, адже він є одним з ключових елементів оборонної реформи.

Також одним з одним з наріжних каменів реформування Служби безпеки України, яке стартувало ще у 2019 році, є не лише прагнення на законодавчому рівні  закріпити нові пріоритети в роботі спецслужби та зробити її більш ефективною, а й посилити демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ з боку парламенту і суспільства.

Експерти в один голос наголошують, що саме встановлення ефективного та реального демократичного цивільного контролю за силовими структурами є вкрай важливою та обов’язковою умовою для вступу України до НАТО, адже в Альянсі вважають, що відсутність або недієвість такого контролю не лише призводить до втрати з боку держави та суспільства можливості належним чином «керувати» армією та іншими військовими формуваннями, а й становить значну потенційну загрозу для суспільства, якому силовики мають служити.

 
Спецпроект: «Шлях України до Альянсу – основні досягнення, переваги та завдання»