7-8 липня в Анкарі пройшов черговий саміт НАТО – 36-а зустріч глав держав та урядів Альянсу в такому форматі супроводжувалася гострими дискусіями та серйозними політичними розбіжностями між союзниками. Відомо, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте навіть змушений був публічно коментувати ці суперечки, назвавши їх «демонстрацією сили демократії». Попри це, одним з лейтмотивів саміту став перехід від політичних обіцянок до практичного розгортання потужностей, нарощування оборонного виробництва та довгострокової підтримки України. Зокрема, союзники офіційно зобов’язалися виділити Україні 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових протягом 2026 року. Рекордну фінансову підтримку України планується зберегти й надалі – Альянс взяв на себе зобов’язання зберегти аналогічний рівень фінансової та військової підтримки і на 2027 рік, щоб забезпечити її передбачуваність та сталість у довгостроковій перспективі. Однак до цієї суми входять 30 млрд євро зі вже затверджено Євросоюзом пакета підтримки на 2026-2027 роки, який складається з 60 млрд євро на військові потреби та 30 млрд євро – на відновлення України.
Поряд з цим США висловили жорстке незадоволення прагненням Європейського Союзу витрачати кошти на розвиток власної оборонної промисловості. На думку Вашингтону, європейські оборонні програми штучно ізолюють та виключають американських виробників з ринку, тоді як сам європейський ринок залишається надто фрагментованим і не здатним швидко нарощувати виробництво без допомоги США. Загалом позиція лідера найпотужнішого члена Альянсу – США президента Дональда Трампа вносила певну політичну турбулентність та значне дипломатичне напруження. Як відомо, присутність Трампа на зустрічі союзників була, так би мовити, «під питанням». Адже американський президент відверто заявив на полях саміту, що приїхав в Анкару лише «із поваги до Реджепа Ердогана».
Союзники хоча й підтвердили загальний курс на реалізацію ухваленого у 2025 році на саміті в Гаазі інвестиційного плану, який передбачає збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП, однак лідери багатьох європейських країн приватно визнавали, що висока інфляція в їхніх країнах фактично «з’їдає» нові оборонні асигнування. Через це реальне збільшення бойових спроможностей відстає від того, що офіційно декларується. Однак при цьому, європейські члени НАТО та Канада вже продемонстрували стрімке зростання, збільшивши інвестиції в оборону більш ніж на $139 млрд (майже на 20% порівняно з попереднім роком).
В Анкарі союзники погодили серйозні інвестиції в інфраструктуру та ухвалили рішення виділити 27 мільярдів євро на модернізацію логістичного ланцюжка постачання паливо-мастильних матеріалів. Ці кошти підуть на оновлення паливних сховищ, розподільчої інфраструктури та будівництво нових паливно-насосних комплексів і трубопроводів, що простягнуться до східних кордонів НАТО для підвищення оперативної готовності військ. Також на полях саміту союзники заявили про запуск масштабної програми протидії безпілотникам NATO’s Drone Edge (із інвестиціями у $40 млрд протягом наступних 5 років), а також про впровадження потужних моделей ШІ та розробку сумісної трансатлантичної «бойової хмари».
До речі, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте високо оцінив українські інновації у сфері безпілотників та закликав союзників створювати більше можливостей для промислового співробітництва та спільного виробництва озброєння з Україною.
Водночас із погляду євроатлантичної інтеграції прориву не відбулося — офіційних розмов чи конкретних термінів щодо вступу України до НАТО на цьому саміті не піднімали.
Загалом на саміті в Анкарі, попри серйозні внутрішні розбіжності та напружену атмосферу, лідерам Альянсу вдалося зберегти цілісність поглядів та надіслати чіткі геополітичні сигнали зовнішньому світу. Ключовим політичним підсумком саміту стало підписання фінальної Анкарської декларації, у якій усі 32 лідери Альянсу (включно з президентом США Дональдом Трампом) підтвердили «залізну відданість» НАТО статті 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про зобов’язання щодо колективної оборони. Навіть попри різку критику європейських союзників напередодні саміту, на підсумковій прес-конференції американський президент Дональд Трамп назвав зустріч «дуже успішною» та заявив про «велику єдність» усередині Альянсу.
Так само Генсек НАТО Марк Рютте підкреслив, що запеклі суперечки всередині Альянсу не заважають союзникам об’єднуватися навколо спільних рішень, що насамперед є ознакою сили, а не слабкості НАТО.