21 лютого 2019 року набули чинності зміни до Конституції, які на вищому державному рівні закріпили курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО. Євроінтеграційний та євроатлантичний вектор розвитку держави став також каталізатором розвитку гендерної політики, адже реформи, які необхідно провести на шляху вступу до ЄС та Північноатлантичного альянсу, торкаються безпосередньо майже всіх сфер суспільного життя. І насамперед – повного утвердження прав людини.
Організація Об’єднаних Націй, як одна з провідних міжнародних структур, що на світовому рівні активно просуває рівні права чоловіків та жінок, ще у 2015 році прийняла так звані Цілі сталого розвитку до 2030 року. Саме вони визначають основні стандарти загальнолюдського розвитку на цей час. І треба зазначити, що упровадження міжнародних стандартів у сфері забезпечення гендерної рівності є пріоритетним напрямом діяльності не тільки для ООН, а й інших поважних міжнародних інституцій – зокрема, Ради Європи, ЄС та НАТО.
Однією з окремих Цілей сталого розвитку ООН вважає гендерну рівність. Україна в імплементації Цілей сталого розвитку до 2030 року та їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку країни також взяла на себе зобов’язання забезпечувати гендерну рівність та розширювати права і можливості усіх жінок та дівчат. Це прописано в Указі Президента України Зеленського «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (документ було підписано ще у вересні 2019 року).
Підтвердження взятих на себе зобов’язань у сфері гендерної рівності Україна зробила, приєднавшись у 2020 році до Глобального Партнерства з утвердження гендерної рівності – «Партнерства Біарріц» – ініціативи країн G-7 за участі «ООН Жінки».
Ця міжнародна ініціатива рівних прав і можливостей для всіх була заснована 25 серпня 2019 року на саміті лідерів країн G7. Головна мета цього партнерства полягає у консолідації зусиль міжнародної спільноти та посилення відповідальності задля досягнення рівності жінок і чоловіків.
Приєднання України до цього Партнерства стало черговим кроком визнання прагнення та конкретних зусиль України щодо утвердження рівних прав та можливостей для чоловіків і жінок.
Україна, як учасниця «Партнерства Біарріц» взяла на себе зобов’язання в п’яти сферах:
- Реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею – батько і мати матимуть однакові можливості по декрету.
- Наскрізну інтеграцію гендерного компоненту в освітній процес — впровадження гендерної рівності в освітні процеси, антидискримінаційний освітній контент, однаковий доступ до освіти хлопцям та дівчатам, незалежно від вибору професії.
- Розвиток інклюзивного та гендерно чутливого публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення – люди з особливими потребами матимуть рівний доступ до інфраструктури;
- Забезпечення ефективної реалізації законодавства у сфері протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству – держава готова стати на захист постраждалих через створення нових притулків, кімнат кризового реагування та надання різного виду допомоги.
- Зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків – за один вид діяльності має бути рівна оплата праці незалежно від статі.
Стосовно першого пункту зобов’язань України треба зазначити, що у минулому, 2021 році у національному законодавстві з’явився давно очікуваний документ – було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною». З прийняттям цього Закону жінки і чоловіки отримують рівні законодавчі можливості та гарантії у сфері праці у зв’язку з народженням дитини та доглядом. Також цей Закон сприяє збільшенню частки чоловіків, які користуються відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.
А в рамках протидії такої чутливої проблеми як домашнє та гендерно обумовлене насильство один з акцентів робиться на розбудові мережі притулків для осіб, постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, а також забезпечення таких осіб спеціалізованою допомогою.
Окремо необхідно зупинитися на проблемі розриву в оплаті праці жінок і чоловіків. Як відомо, Україна ще наприкінці 2020 року приєдналася до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці.
Довідка Ukraine to NATO: Міжнародна коаліція за рівну оплату праці (EPIC) – це міжнародна ініціатива, започаткована на 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 18 вересня 2017 року в місті Нью-Йорк (США). Головна мета – зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, дотримання принципу рівної оплати за рівноцінну працю в усіх країнах і галузях.
До речі, Україна була другою (після Канади) країною, яка отримала повноправне тристороннє членство в EPIC (раніше до Коаліції приєдналися Конфедерація роботодавців України, Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, а також Київський інститут гендерних досліджень).
За статистикою, в Україні спостерігається суттєвий розрив між середньомісячною заробітною платою чоловіків і жінок. В окремих випадках це становить майже 30-35%, а з повномасштабними бойовими діями ця проблема загострилася ще більше.
Однак, треба зазначити, що цю проблему ще задовго до 24 лютого 2022 року намагаються вирішити на державному рівні – наприклад саме питання зменшення гендерного розриву в оплаті праці жінок та чоловіків є однією з пріоритетних цілей Національної економічної стратегії України на період до 2030 року.
Офіційний статус України як повноправної учасниці такої міжнародної ініціативи як «Партнерства Біарріц» є суттєвою допомогою для країни в контексті реалізації й інших зобов’язань, які взяті нашою державою у сфері забезпечення рівних прав для всіх.