У 2020 році у Німеччині було ухвалено першу національну стратегію, яка покликана сприяти встановленню гендерної рівності в країні. Тоді у міністерстві у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді, яке було профільним відомством щодо розробки цієї стратегії, зазначили, що у цьому документі для всіх урядових структур чітко визначені цілі, включаючи скорочення гендерного розриву в оплаті праці та збільшення частки жінок в бізнесі і політиці.
Також серед пріоритетних напрямків, які визначає ця стратегія, акцент робиться на впровадження стандартів гендерної рівності в цифровому світі – це відноситься в рівній мірі як до сфери роботи, так і до приватного життя. Крім того, стратегія зосереджена на підтримці соціально значущих професій як привабливої кар’єри, а також рівній присутності та участі жінок/чоловіків у культурі та науці. В цілому, в документі визначено 9 ключових позицій для досягнення рівноправності серед чоловіків і жінок.
У Німеччині ще з 1970-х років проводиться так звана політика рівноправності, головною метою якої є забезпечення повного втілення проголошеної на законодавчому рівні рівності між чоловіками і жінками в реальне життя.
Нагадаємо, що 3 стаття німецької Конституції проголошує рівні права для всіх людей, незалежно від статі.
До речі, жінки у Німеччині отримали виборче право понад 100 років тому – у листопаді 1918 року. За цією позицією Німеччина випереджає дуже багато інших західноєвропейських країн, в яких право для жінок обирати та бути обраними було надано пізніше – наприклад, у союзника Берліну по НАТО та ЄС – Франції жінки отримали повноцінне право голосу лише у 1944 році. А у Швейцарії, яка вважається однією з демократичних та розвинутих країн світу, жінкам лише у 1971 році (!) були надані виборчі права.
В нині діючому уряді Олафа Шольца на посадах міністрів працює вісім жінок та дев’ять чоловіків – взагалі-то в німецької політиці діють квоти на представництво жінок у партіях. Наприклад, у Партії зелених з моменту створення була відразу передбачена норма, що у виборчих списках повинна бути рівна кількість чоловіків та жінок.
Яскравим прикладом втілення гендерної рівності та рівних можливостей є Ангела Меркель, яка займала посаду Федерального канцлера Німеччини з 2005 року до 2021 року. Вона стала в історії країни першою жінкою, яка очолила уряд. Під час своєї каденції Меркель по праву вважалась не лише лідеркою Європейського Союзу, а й однією з найвпливовіших жінок у світі.
На сьогодні Німеччина активно підтримує ініціативи, які зміцнюють права жінок та сприяють забезпеченню рівності прав чоловіків і жінок. Наприклад, на останній конференції міністрів із питань гендерної рівності G7, яка пройшла у жовтні у Берліні, було наголошено на розширенні економічних можливостей жінок, освітній рівності та запобіганню і захисту від насильства за ознакою статті. І як наголошують у Берліні, саме захист і забезпечення юридичної, економічної та культурної рівності чоловіків та жінок є одним з головних завдань зовнішньої політики Німеччини.
Хоча в країні є певні проблеми з представництвом жінок на керівних посадах у бізнес-структурах – у Німеччині відсоток таких жінок набагато нижчій, чим, наприклад, у США, Франції чи Іспанії, але влада намагається усунути цей дисбаланс. Ще у 2006 році було прийнято закон про рівне ставлення, головна мета якого полягає у запобіганні дискримінації за ознакою статті стосовно кандидатів на роботу. Також з 2017 року діє закон щодо усунення гендерного розриву в оплаті праці – він забороняє дискримінацію в оплаті праці за ознакою статі та дає працівникам право запитувати про те, як їх зарплата порівнюється із середньою зарплатою колеги іншої статі з такою ж або еквівалентною роботою. Однак, за даними соцопитувань кожен п’ятий німець вважає, що у разі недостатньої кількості робочих місць чоловіки повинні мати перевагу перед жінками.
Але у збройних силах Німеччині цей принцип не працює – жінкам з 2001 року дозволено служити на всіх посадах, включаючи й бойові підрозділи, військово-морські та військово-повітряні сили. У 2005 році був прийнятий закон, який гарантує однакові права для військовослужбовців обох статей, а разом з ним були здійснені численні заходи для суміщення професійних і сімейних обов’язків. Зараз у Бундесвері кількість жінок у погонах складає приблизно 12 відсотків від загальної чисельності військовослужбовців. А серед цивільного контингенту, який працює в німецькій армії, – майже 40%. До речі, служба або робота в Бундесвері дає жінкам гарні кар’єрні перспективи та можливості у подальшому. І на сьогодні майже кожна п’ята заява на військову службу надходить саме від жінок.