25 жовтня у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день боротьби жінок за мир. Його можна вважати одним з елементів так званого Тижня роззброєння, який проводиться щороку з 24 по 30 жовтня під егідою ООН, та ставить перед собою мету сприяти зниженню кількості зброї масового знищення, припинення військових конфліктів та боротьбу проти тероризму в усьому світі.

Міжнародний день боротьби жінок за мир був започаткований Міжнародною демократичною федерацією жінок у 1980 році. Ця Федерація була створена майже відразу після ООН – у грудні 1945 року на Міжнародному жіночому конгресі у Парижі. Головна мета Федерації полягає в об’єднанні зусиль жіночих  громадських організацій щодо діяльності, яка спрямована на запобігання та припинення війн і збройних конфліктів. Також Федерація зосереджується на відстоюванні громадянських прав жінок та матерів.

З моменту повномасштабного російського вторгнення українські жінки стали безпосередніми учасниками військового конфлікту і щодня потерпають від нього, а також нарівні з чоловіками беруть безпосередню участь у збройній боротьбі за незалежність країни.

Вся світова спільнота, провідні міжнародні організації, насамперед Організація Об’єднаних Націй, підтримують Україну в протистоянні агресору та надають допомогу жінкам, котрі борються за мир.

Важливим документом, який наголошує на вагомій ролі жінок у запобіганні і врегулюванні конфліктів та у розбудові миру є Резолюція 1325 «Жінки, мир, безпека» Ради Безпеки ООН. Український Національний план дій з виконання цієї Резолюції вперше було затверджено ще у 2016 році. До речі, Україна стала першою країною в світі, де такий Нацплан було прийнято в умовах збройного конфлікту. У жовтні 2020 року був затверджений наступний Національний план щодо виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року. Після 24 лютого, коли Україна зазнала повномасштабного російського вторгнення, з метою реагування на виклики, пов’язані з війною, до цього Плану вносяться зміни, у першу чергу за такими напрямками, як надання гуманітарної, медичної та соціально психологічної допомоги, у тому числі тим, хто постраждав від сексуального насильства, а також розширення економічних можливостей та надання допомоги жінкам, які знаходяться на тимчасово окупованій території чи під юрисдикцією інших держав.

На сьогодні за підтримки Фонду народонаселення ООН в Україні триває робота щодо створення та відкриття Центрів «Допомога врятованим». Перші такі Центрі вже відкрито у Запоріжжі, Львові, Дніпрі, Києві. Також такі установи відкриваються в інших регіонах України. Ідея створення Центрів полягає в тому, щоб громадяни, які виходять з непідконтрольних територій, або ті, хто був під окупацією, мали можливість отримати необхідну інформацію, підготовлену фахівцями, щодо реабілітації та допомоги. В Центрах працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які надають детальні консультації. Також одне з завдань центрів – перенаправити людей, яким потрібна більш глибинна допомога – психологічна або навіть психіатрична допомога, до більш фахових організацій, які займаються цими питаннями. Спільно з Фондом народонаселення ООН вже створено спеціальну он-лайн платформу «Аврора», де можна безкоштовно та відразу отримати консультацію психолога, інших лікарів.

Також між Урядом України та фондом Дені Муквеге підписано спеціальний Меморандум про  співробітництво – як відомо, лікар із Конго Дені Муквеге у 2018 році отримав Нобелівську премію миру саме за зусилля, спрямовані на припинення застосування сексуального насильства «як зброї» під час воєн і збройних конфліктів.

І на сьогодні фахівці цього Фонду проводять тренінги для консультантів «гарячих ліній» як урядових, так і неурядових організацій. Також треба зазначити, що у рамках проєкту Рrotect, який є дуже важливим та здійснюється за фінансової підтримки уряду Канади спільно зі Збройними Силами України, розроблено спеціальну інформаційну пам’ятку для військових і працює інформаційно-консультативний жіночий центр.

У вересні було затверджено План реалізації Рамкової програми співробітництва між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. Ця Програма охоплює такі напрямки, як боротьба з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації, надання комплексної допомоги постраждалим, правосуддя та притягнення до відповідальності, посилення спроможності сектору безпеки та оборони у запобіганні й протидії насильству, а також репарації та компенсації постраждалим. І комплекс цих заходів є одним з ключових напрямків спільної роботи між Україною та ООН, зокрема у рамках Національного плану дій з виконання Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року.