Стратегічне партнерство України з НАТО не лише вагомою мірою допомагає в протистоянні російській агресії, а й є певним «локомотивом» для здійснення всеохоплюючих реформ в країні, особливо в секторі національної безпеки та оборони. До речі, одна з головних засад в діяльності НАТО полягає в тому, що всі члени Організації дотримуються та поділяють однакові цінності, насамперед, демократії, свободи людини та верховенства права. І в цих принципах також основоположним є рівність між чоловіками і жінками, тож проведення ефективної гендерної політики є однією з умов інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

23 лютого, напередодні повномасштабного російського вторгнення Кабмін ухвалив Річну національну програму Україна-НАТО на 2022 рік. Цей документ є унікальним форматом співпраці з Північноатлантичним альянсом – він за своєю структурою та змістом є подібним до Плану дій щодо членства в НАТО. До речі, треба зазначити, що вже протягом декілька років РНП розробляється з урахуванням сучасної світової методології «Управління, орієнтоване на результат», яку використовують держави-члени НАТО та багато міжнародних організацій при розробці документів стратегічного характеру.

І саме Річна нацпрограма, яка затверджується кожного року, вважається ключовим інструментом інтеграції України до НАТО і дорожньою картою реформ, задля втілення стандартів і принципів Альянсу. Ефективна гендерна політика є однією з умов інтеграції до НАТО – і в Річній національної програмі акцентується на важливості забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в секторі безпеки й оборони України. Успішна реалізація цього завдання є доволі актуальним для здійснення реформ, які спрямовані на досягнення сумісності з країнами Альянсу. А в Брюсселі постійно підкреслюють, що НАТО готове допомагати Україні у просуванні питання гендерної рівності – зокрема, і в силових структурах. І це треба розглядати саме під кутом активізації співпраці у проведенні реформ.

Значну увагу на шляху до реалізації гендерної політики Північноатлантичний альянс приділяє питанню впровадження гендерної освіти та формуванню відповідних гендерних компетенцій. Стратегія досягнення гендерної рівності у збройних силах повинна здійснюватися через активізацію залучення жінок та чоловіків до ефективного виконання завдань за призначенням на всіх рівнях, з метою врахування інтересів та досвіду обох статей. Одним з важливих пріоритетів є впровадження гендерного компоненту у військову освіту саме з метою успішного та повноцінного реформування освітньої сфери. Тут необхідно згадати, що заборона дискримінації у сфері освіти затверджена на законодавчому рівні – відповідна стаття прописана в Законі України «Про повну загальну середню освіту», який є одним з суттєвих кроків в загальному реформуванні освітньої сфери.  Також треба наголосити, що протягом багатьох років Україна успішно та активно впроваджує освітні стандарти НАТО і бере участь у різноманітних освітніх програмах Альянсу. Для ефективної уніфікації гендерної освіти у секторі безпеки та оборони були розроблені підручники для різних силових відомств, навчальні програми з професійного розвитку та перепідготовки фахівців, які працюють у навчальних закладах сектору безпеки та оборони. А нещодавно в рамках проєкту Рrotect, який реалізується за фінансової підтримки уряду Канади спільно зі Збройними Силами України, розроблено спеціальну інформаційну пам’ятку для військових щодо гендерних питань та протидії гендерно обумовленому насильству під час війни.

В 2013 році Північний центр з гендерних питань у військових операціях, який знаходиться у шведському місті Кунгсгенгені, був призначений НАТО провідною установою з надання усього гендерного навчання і підготовки. Центр розробляє й проводить курси з гендерних питань відповідно до оперативних вимог НАТО й установлює стандарти навчання. На курсах здійснюється індивідуальна підготовка та навчання військового і цивільного персоналу, а також представників військової поліції, які братимуть участь в рамках операцій з підтримання миру та безпеки під егідою ЄС, НАТО, ООН та інших організацій.

Зазначимо, що курси по підготовці інструкторів з гендерних питань, а також семінар з лідерства в гендерних питаннях мають «спеціальну» акредитацію НАТО й відкриті для учасників із усього світу.  І Україна до початку повномасштабної війни регулярно направляла на ці курси представників Збройних Сил, а також інших силових структур.

Нагадаємо, що окремий пункт Плану дій НАТО з питань жінок, миру і безпеки на 2021- 2025 роки передбачає посилення  гендерного навчання та освіти цивільного і військового персоналу НАТО, країн Альянсу і його партнерів зокрема щодо запобігання і реагування на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. До того ж, розширюється сфера інтеграції гендерних перспектив – вони охоплюють такі специфічні сфери,  як інновації та нові технології.

Важливим досягненням України щодо гендерної рівності й відповідності сектору безпеки та оборони засадам і цінностям, які є основою політики Альянсу стало прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях».  Цей закон, якій був ухвалений ще у 2018 році, повною мірою забезпечує рівність прав чоловіків і жінок під час проходження військової служби та підвищує правовий захист жінок, які служать у силових структурах.

Тож Україна, орієнтуючись на досвід НАТО у запровадженні гендерної політики, може впевнено стверджувати, що зараз жінки вже повністю мають можливість проходити військову службу нарівні з чоловіками, зокрема на офіцерських посадах, а загальна кількість посад, на які нині дозволяється призначати жінок, істотно збільшилася. Також для жінок забезпечено рівний доступ до військових звань, а для дівчат відкрито доступ до отримання освіти у військових та військово-морських ліцеях. Окрім цього розвивається і зміцнюється інститут гендерних радників у міністерствах та відомствах силового блоку.

Отже, створення умов для дотримання гендерної рівності за стандартами НАТО можна назвати ключем до успішного реформування  як освітньої, так і безпекової сфер України, посилення взаємодії з Альянсом, прийняття його цінностей, серед яких демократія, права людини та рівність між чоловіками та жінками.