Данія протягом багатьох років вважається однією з найбільш благополучних країн світу з точки зору гендерної рівноправності. У 1915 році Данія опинилася серед перших у світі країн, де жінки отримали повний обсяг політичних прав нарівні з чоловіками – ця норма була прописана в Конституції країни. А на муніципальному рівні данські жінки отримали право голосувати ще у 1908 році.

Данія на загальнодержавному рівні приділяє першочергову увагу реалізації політики гендерної рівності. Необхідно згадати, що ще у 1976 році в країні був прийнятий Закон про рівну заробітну плату. Головна мета цього документа полягала в ліквідації будь-якої дискримінації за ознакою статі. У 1978 році були прийняті ще два закони: Закон про рівні можливості, який проголосив принцип гендерної рівності у всіх сферах життєдіяльності суспільства та Закон про рівний підхід до чоловіків і жінок при прийомі на роботу.

Експерти одностайні у своїх висновках, що Данія в порівнянні з багатьма іншими країнами світу досягла максимально можливого на сьогоднішній день рівня рівності між статями. За статистикою Данія займає одне з перших місць серед країн Євросоюзу за кількістю працюючих жінок. Як відомо, Данія також може похвалитися тим, що в країні децентралізація управління здійснена найбільшою мірою – більшість функцій і повноважень влади передано на місцевий і регіональний рівень. І два Закони країни – про рівність чоловіків і жінок при призначенні їх членами громадських комітетів (був прийнятий у 1985 році) та про рівні можливості чоловіків і жінок щодо заняття виконавчих посад (прийнятий 1990-го року) є основними механізмами забезпечення збалансованого представництва чоловіків і жінок у владних структурах. І в датських місцевих органах самоврядування спостерігається високий відсоток жінок – в середньому вони складають майже 40%.

У 1995 році в Данії була прийнята державна програма з реалізації гендерної політики. Одними з пріоритетних цілей стало досягнення гендерної рівності на ринку праці, гендерний паритет у владних структурах і вирішення проблеми подвійної зайнятості для жінок, які змушені поєднувати роботу і сімейні обов’язки. Також з того часу в Данії приділяють належну увагу дослідженням, які необхідні для більш ефективної реалізації цілей програм гендерної рівності.

Отже, принцип рівноправної участі чоловіків і жінок в політичному, соціальному, культурному та економічному розвитку країни є одним з основоположних принципів життєдіяльності країни. І тут не можна не згадати такий цікавий факт – королева Данії Маргрете II 12 років служила у Військово-повітряних силах країни і має військове звання майора. Ну і зрозуміло, що за своїм статусом вона зараз є Верховним Головнокомандувачем збройних сил Данії.

До речі, умови прийому на військову службу для жінок і чоловіків є однаковими. Жінки отримали право на повноцінну військову службу ще у 1971 році, а право вступати у вищі військові навчальні заклади – у 1974 році. Наприклад, при вступі до Академії оборони враховуються лише професійна кваліфікація та військовий досвід, а не стать заявника.

У збройних силах Данії, яка, як відомо, є однією з країн-засновниць НАТО, продовжують активно працювати над питанням рівних можливостей для жінок і чоловіків. При цьому ця політика орієнтована на те, що відкритість до жінок і жіночий внесок розглядаються як актив, а не обмеження для збройних сил. До речі, тут доречно згадати, що кронпринцеса Данії Мері також має безпосереднє відношення до армії – ще у вересні 2015 року їй було присвоєно звання лейтенанта Національної гвардії.