Державна стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року, яка схвалена в Україні в умовах війни є зараз важливим документом щодо вирішення тих проблем, які виникають внаслідок повномасштабної російської агресії. Адже бойові дії на території України загострюють та створюють нові виклики для суспільства, особливо для жінок. Тож Стратегія дозволяє визначити та конкретизувати пріоритетні напрямки в сфері зменшення гендерної нерівності. Особливо це стосується таких проблем, як насильство, зокрема сексуальне, пов’язане з конфліктом, ризики торгівлі людьми тощо.
Також треба наголосити, що на сучасному етапі розвитку держави в контексті отримання статусу кандидата на членство в ЄС, врахування гендерної рівності є дуже важливим аспектом у процесі наближення України до вступу в Європейський Союз.
Тож реалізація Стратегії не лише дозволить зменшити нерівність жінок і чоловіків, а й впровадити міжнародні та європейські стандарти рівності прав та можливостей людини. При цьому в Уряді наголошують, що виконання завдань, визначених Стратегією забезпечить врахування потреб та інтересів жінок і чоловіків у процесах відновлення та повоєнного розвитку України.
Необхідно зазначити, що це не перший документ, який Україна впроваджує для забезпечення рівних прав чоловіків та жінок. Наприклад, Україна є однією із держав, яка керується Стратегією гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки.
До речі, ще на етапі розробки Держстратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків отримала високу оцінку та схвальні відгуки від міжнародних експертів, тому що у неї враховано принцип інтерсекційності та потреби різних груп суспільства у залежності від можливих додаткових «підстав» для дискримінації: віку, статі, місця проживання, сімейного стану, наявності інвалідності, етнічної та/або національної приналежності та інших ознак. Простою мовою, цей принцип говорить про те, що Стратегія не залишить нікого осторонь, а має на меті піклуватись про усіх жінок та чоловіків.
Тому під час роботи над Стратегією її головний розробник – Мінсоцполітики виділило низку проблем у гендерній сфері та поділило їх на одинадцять складових:
- Національний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
- Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень;
- Множинна дискримінація та права жінок;
- Насильство за ознакою статі;
- Забезпечення гендерної рівності з метою запобігання збройного конфлікту та постконфліктного відновлення;
- Бідність населення;
- Освіта та навчання;
- Охорона здоров’я;
- Забезпечення гендерної рівності у медійній сфері;
- Економічні можливості;
- Навколишнє середовище.
Також за оцінкою міжнародних організацій, Україна досягла значного успіху у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у багатьох сферах. А затвердження Стратегії дозволить ще активніше проводити гендерну політику відповідно до міжнародних норм та правил у цій сфері.
У Державної стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року закріплено 4 ключові цілі, а саме:
- Ефективне та злагоджене функціонування національного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків;
- Протидія усім формам насильства, включно з насильством пов’язаним із конфліктом.
- Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків для розвитку у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури та спорту тощо.
- Забезпечення рівної участі жінок та чоловіків у різних сферах економічної діяльності, що створить підґрунтя для гальмування процесів росту рівня бідності населення, пов’язаних із агресією російської федерації в Україні.
Своєю чергою стратегічні цілі містять в собі оперативні цілі та завдання, які мають бути досягнуті в результаті реалізації Стратегії.
І на переконання багатьох експертів, Стратегія має багато позитивних проваджень та нововведень, які при ефективному застосуванні допоможуть нашій державі досягти рівності жінок та чоловіків у багатьох сферах та стати повноцінною демократичною країною, в якій панує розуміння цінностей прав і свобод людини.