Відносини між Україною та НАТО мають довгу та складну історію, яка охоплює понад три десятиліття. Початок цього партнерства був покладений у 1991 році, коли Україна здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу. Відтоді розвиток відносин між Києвом та Північноатлантичним альянсом пройшов через декілька ключових етапів.
1990-ті роки: Початок Партнерства
Перші кроки до зближення з НАТО Україна зробила вже у 1992 році, коли приєдналася до Ради євроатлантичного партнерства. У 1994 році Україна стала першою пострадянською державою, що приєдналася до програми «Партнерство заради миру». Ця програма передбачала участь у спільних військових навчаннях, обмін інформацією та розвиток спроможностей у сфері безпеки.
2000-ті роки: Поглиблення Співпраці
На початку 2000-х років співпраця між Україною та НАТО активізувалася. У 2002 році Україна офіційно заявила про свій намір стати членом НАТО, підписавши План дій щодо членства. Цей план включав реформи у військовій сфері, зміцнення демократичних інститутів та забезпечення верховенства права.
Знаковим в ці роки стало рішення союзників на Бухарестському саміті НАТО у 2008 році – саме тоді вперше офіційно було заявлено, що Україна у майбутньому обов’язково приєднається у якості повноправного члена до Північноатлантичного альянсу. Як зазначив тодішній Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер, союзники по Альянсу не лише вітають євроатлантичні прагнення України щодо членства в НАТО, а й досягли згоди, що Україна буде членом Організації Північноатлантичного договору.
Помаранчева Революція та Євромайдан
Політичні зміни в Україні мали значний вплив на її відносини з НАТО. Після Помаранчевої революції 2004 року президент Віктор Ющенко активно просував ідею вступу України до Альянсу. Проте, через політичні труднощі та спротив з боку Росії, процес інтеграції до НАТО був уповільнений.
Євромайдан 2013-2014 років став переломним моментом у відносинах України з НАТО. Після анексії Криму Росією та початку військових дій на сході України, Київ почав активно шукати підтримку від західних партнерів. У 2014 році Україна відновила курс на членство в НАТО, а у 2017 році Верховна Рада прийняла закон, який закріпив цей курс на законодавчому рівні. В лютому 2019 року до Конституції України були внесені зміни щодо зовнішньополітичного курсу країни, які законодавчо закріпили незворотність курсу на вступ до НАТО
Сучасний етап: шлях до Членства в НАТО
Зараз Україна продовжує активно співпрацювати з НАТО у різних сферах. Важливим кроком у цьому напрямку стало надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями у 2020 році. Цей статус відкриває додаткові можливості для участі у спільних операціях, навчаннях та обміні інформацією. У вересні 2022 року, коли Україна протистояла російській агресії, офіційний Київ подав заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Як приклад Україна наводила рішення союзників щодо прецеденту стосовно запрошення до Альянсу Фінляндії та Швеції, які розпочали процедуру вступу до НАТО без попереднього отримання Плану щодо членства. До речі, на останньому саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року союзники скасували для нашої країни вимогу щодо виконання Плану дій щодо членства. Таке рішення певною мірою спрощує наш шлях до Альянсу, адже він змінює двоетапний процес вступу до НАТО на одноетапний.
Отже, історія відносин України з НАТО – це історія поступового зближення, що стало можливим завдяки спільним зусиллям у сфері безпеки та демократичних реформ.
Незважаючи на виклики та труднощі, Україна продовжує свій складний шлях до НАТО, та розраховує на подальшу підтримку та солідарність західних партнерів у відбитті російської агресії, а також більш конструктивних та конкретних рішень щодо власного майбутнього членства в Північноатлантичному альянсі.