10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав людини. Відразу після Другої світової війни людство врешті зрозуміло необхідність юридично закріпити на найвищому рівні розуміння того, що життя, рівність і свобода людей є найбільшими цінностями. Це знайшло вираження у 30-ти статтях Декларації. Потім, після ухвалення низки міжнародних угод, положення Декларації прав людини набули статусу міжнародного права і лягли в основу національних законодавств.
Це повністю знайшло відображення у Конституції України, яка закріплює права людини. І конституційний лад України ґрунтується на визнанні людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю, пріоритету її прав і свобод.
Якщо на папері все виглядає чудово, то в реальному житті Україні треба ще працювати над забезпеченням умов для повноцінної реалізації прав і свобод людини із врахуванням тих критеріїв, норм та принципів, які є основоположними для НАТО.
Головний стрижень, на якому базується існування Північноатлантичного альянсу, полягає не лише у безумовній готовності захищати один одного від будь-яких загроз, а й у загальній відданості спільним цінностям – насамперед – демократії, свобод людини, верховенство права тощо.
Анексія Криму та збройна агресія на сході України привнесла особливу гостроту у захист цілій низці прав людини. Це і право на життя, і на свободу та особисту недоторканість, і на свободу від тортур, і на свободу пересування. Так, за офіційними даними ООН, понад 13 тисяч людей загинули під час бойових дій на Донбасі – з них майже 3400 складають цивільні особи.
Майже 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами із тимчасово окупованих територій. Тому зараз Україні необхідно вживати дієвих заходів щодо цієї групи людей, адже з одним з пунктів Річної національної програми Україна-НАТО на 2021 рік є завдання щодо забезпечення реалізації без обмежень прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а також щоб, що ця група населення відчувала себе комфортно у суспільстві.
Серед інших пріоритетів щодо досягнення критеріїв, норм та принципів НАТО є проведення виборів у відповідності до європейських практик – тобто виборчий процес в Україні повинен відбуватися із дотриманням міжнародних стандартів та принципів демократії.
Щодо останніх виборів в Україні, то в НАТО зазначили, що занепокоєння викликає низка недоліків, зокрема – відсутність рівного доступу до виборчого процесу, а також те, що певні аспекти виборчої кампанії стали регресом у порівняно з попередніми виборами. Але загалом, як відзначили в Альянсі, під час останніх виборів українці продемонстрували тверду відданість демократичним та євроатлантичним цінностям.
Також Україна в контексті стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в НАТО повинна сконцентруватися й на низки інших важливих завдань:
- Громадяни мають безперешкодний доступ до об’єктивної інформації.
- Національна система стратегічних комунікацій забезпечує ефективне впровадження інформаційної політики держави.
- Створено умови для забезпечення прав національних меншин і корінних народів відповідно до міжнародних зобов’язань України.
Тут треба відмітити, що у липні цього року Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон «Про корінні народи України». Метою цього Закону є визначення правового статусу корінних народів України та встановлення правових гарантій на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами осіб, що належать до корінних народів України, які встановлені нормами міжнародного права, передбачені в Конституції та інших Законах.
Як неодноразово наголошував Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Альянс готовий і надалі надавати допомогу Україні у проведенні внутрішніх перетворень, адже в НАТО її вважають важливим партнером
«Незалежна, суверенна і стабільна Україна, віддана принципам демократії та верховенства права, є ключовим чинником євроатлантичної безпеки», – саме так висловлює загальну думку союзників С