НАТО постійно удосконалює систему планування та спільного реагування на надзвичайні ситуації – адже у сучасному світі наслідки техногенних катастроф, стихійних лих та терористичних актів є доволі руйнівними та задають велику шкоду і не тільки цивільному населенню країн Північноатлантичного альянсу.

Головним координатором цієї діяльності виступає Комітет НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій, який до того ж працює в форматі Ради євроатлантичного партнерства – 30  держав Альянсу та 20 країн-партнерів, у тому числі, й Україна.

Ще у 1998 році в структурі Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій був створений Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи. Основні завдання цього Центру – координація співробітництва держав-членів Ради євроатлантичного партнерства у питаннях реагування на катастрофи та обмін відповідною інформацією між країнами.

Для покращення спроможностей України та НАТО у галузі готовності до катастроф у 1997 році було укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях та готовності до катастроф, яким визначено основні сфери взаємного інтересу.

Насамперед, заслуговують на увагу такі сфери співпраці як:

оцінка ризиків, планування, аналіз наслідків, запобіжні заходи, взаємосумісність підрозділів з ліквідації наслідків катастроф;

транспортна підтримка операцій;

реагування на ядерні та радіаційні аварії, пошуково-рятувальні операції, захист об’єктів критичної інфраструктури тощо.

В контексті реалізації Меморандуму створено Спільну робочу групу Україна-НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру.

Після початку російської агресії було активовано новий напрямок співпраці з НАТО у сфері захисту критичної інфраструктури. В рамках цієї співпраці у березні 2014 року було сформовано Групу консультативної підтримки НАТО, яка вже через місяць підготувала рекомендацій щодо покращення фізичного захисту ядерної критичної інфраструктури, планів надзвичайного реагування, удосконалення системи захисту персоналу та цивільного населення в умовах агресії з боку РФ проти України. Це стало першим етапом низки проектів з утворення в Україні системи захисту критичної інфраструктури відповідно до кращих світових стандартів об’єктової безпеки та захисту цивільного населення.

Одним з головних завдань для Державної служба України з надзвичайних ситуацій в контексті імплементації положень Річної національної програми Україна-НАТО на цей рік, є те, що ДСНС, як ключова складова Єдиної державної системи цивільного захисту України, повністю спроможна виконувати усі завдання.

Серед інших першочергових завдань, які визначаються Річної нацпрограмою необхідно акцентувати увагу на таких:

реформування системи ДСНС, у тому числі до стандартів НАТО;

підвищення взаємосумісності підрозділів ДСНС з підрозділами відповідних органів держав-членів НАТО та ЄС;

гуманітарне розмінування;

розвиток єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту в державі;

оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.