В нашому аналізі ключових рішень, які приймалися протягом останніх 11 років на самітах НАТО щодо підтримки та допомоги Україні, зустріч лідерів Північноатлантичного альянсу у грудні 2019 року в Лондоні ми «винести за дужки». Адже вона насамперед була присвячена 70-річчю заснування НАТО, тож союзники, так би мовити зібралися «у вузькому сімейному колі». І хоча за підсумками саміту союзники заявили, що Альянс стикається з багатьма загрозами і викликами, у тому числі з агресивними діями Росії, які є загрозою для євроатлантичної безпеки, та поряд з цим НАТО намагатиметься розбудовувати конструктивні відносини з Москвою, але у тому випадку, коли дії Кремля дозволятимуть робити це можливим. При цьому, у Декларації саміту не було згадки про Україну, незважаючи на те, що союзники перед зустріччю наголошували, що обов’язково будуть обговорювати ситуацію на Донбасі, а сам підсумковий документ наочно свідчить про розуміння Альянсом небезпеки агресивного курсу РФ та окреслює реальні заходи щодо збільшення міцності НАТО як на військовому, так і на політичному рівнях.

Тож у Лондоні лідери НАТО обговорили питання щодо можливих загроз для Альянсу, плани військового захисту Польщі та країн Балтії у випадку агресії з боку Росії тощо. Окрім цього союзники оголосили космос ще однією сферою військових дій, поряд із сушею, морем, повітрям і киберпространством та вперше визнали «виклики» для загальної безпеки, пов’язані з піднесенням Китаю.

До речі, у Лондоні союзники повідомили, що не планують зустрічі у 2020 році на рівні саміту лідерів Альянсу. І це рішення було логічним з огляду на майбутні президентські вибори у США, підсумки яких було складно спрогнозувати у грудні 2019 року.

Наступний,  Брюссельський саміт НАТО 2021 року став першим для Джо Байдена, як президента США. Однією з головних цілей саміту стало узгодження подальшого розвитку Альянсу.

Україну на цей саміт не запрошували, однак треба підкреслити, що на цієї зустрічі союзників не було жодного партнера Альянсу. Проте, також треба згадати, що 2020 рік став ще однією віхою в поглибленні відносин України з НАТО – 12 червня Північноатлантична рада ухвалила рішення щодо повноправного членства України в Програмі розширених можливостей НАТО. Як тоді наголосили союзники, таке рішення визнає великий внесок України в місії НАТО та свідчить про постійну прихильність Альянсу до своїх партнерських відносин з Києвом.

У Брюсселі лідери країн Альянсу встигли розглянути ініціативу «НАТО 2030» та вирішили підготувати нову стратегічну концепцію Альянсу, щоб затвердити її на наступному саміті у 2022 році. Також союзники вирішили створити трансатлантичну інноваційну екосистему для використання передових технологій в інтересах оборони і безпеки – Прискорювач оборонних інновацій НАТО в Північній Атлантиці (DIANA).

Треба окремо зазначити, що протягом попередніх двох років НАТО активно продовжувала навчальні та тренувальні програми для українських військових для посилення оборонних можливостей України.  Поряд з цим нарощувалась підтримка у модернізації української армії та інтеграції стандартів НАТО (логістика, командування, управління, безпека). Виділялося обладнання, засобів зв’язку та медичне забезпечення для українських військових.

Після того, як у 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями НАТО, Альянс значно допомагав  офіційному Києву підвищувати стійкість до кібератак і протидії дезінформації. Були реалізовані програми щодо обміну інформацією про кіберзагрози та навчання українських фахівців.

Не змінним залишилося бажання Альянсу допомагати Україні у реформуванні сектору безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО. Фокус тут був зосереджений на прозорості, цивільному контролі над армією, модернізації командної структури. Також збільшилась участь України у програмах НАТО, таких як «Партнерство заради миру» та «НАТО-Україна» у сфері реагування на кризи.