Саміт в Брюсселі 11-12 липня 2018 року, якщо не дивитися на його політичні рішення, є цікавим тим , що він відбувся у новій штаб-квартирі НАТО. До речі, новий штаб Альянсу розташований неподалік від старого – на території, де колись знаходився перший міжнародний аеропорт Бельгії. Площа, на якій розміщена нова штаб-квартира, становить 44 гектари. Нова будівля, де сьогодні працюють понад 4 тисячі співробітників і представників національних делегацій, має цікавий дизайн – її побудували з використанням великої кількості скла, що символізує зціплені пальці двох рук, – з одного боку, це демонструє єдність та захист, а з іншого – прозорість. Інноваційністю нової штаб-квартири є її екологічність, до того ж вона є на 30% енергоефективніша за стару. Цей підхід повністю відповідає прагненню Альянсу впроваджувати новітні технології у всі сфери діяльності та екобезпекової й екологічної політики НАТО. Загалом, будівництво коштувало понад 1,2 млрд та тривало сім років.
За цей час Альянс стикнувся з глобальними викликами безпеки на європейському континенті, які були безпосередньо пов’язані з бойовими діями на сході України.
Тож на саміті в Брюсселі питання підтримки України було одним із важливих пунктів порядку денного. Хоча саміт був присвячений загальним питанням безпеки Альянсу, Росії та євроатлантичної стабільності, Україна отримала низку чітких політичних і практичних сигналів підтримки.
Головні рішення та заяви, що стосуються України, торкалися політичної підтримки та засудження агресії РФ. НАТО чітко підтвердило підтримку суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. У підсумковій Брюссельській декларації Альянс знову засудив незаконну анексію Криму Росією і закликав Москву вивести війська з території України. НАТО закликало Кремль припинити дестабілізуючі дії на Донбасі та підтримати виконання Мінських домовленостей.
У декларації також підтверджено підтримку України як партнера, але при цьому прямих зобов’язань щодо масштабної фінансової чи військової допомоги не йшлося – більшою мірою мова йшла про покращення взаємосумісності.
В рамках поглиблення практичної співпраці лідери держав-членів НАТО підтвердили готовність розвивати Комплексний пакет допомоги Україні, ухвалений ще у 2016 році. Було домовлено посилити трастові фонди НАТО–Україна, зокрема у сферах кіберзахисту, командування та управління, медичної реабілітації військових, протимінної діяльності.
Альянс погодився зміцнювати взаємосумісність Збройних Сил України зі стандартами НАТО та підтримувати реформи оборонного сектору. Однак, одна з головних для Києва зустрічей – засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні було заблоковане Угорщиною через нібито проблеми з угорською меншиною на Закарпатті.
Щодо перспектив членства України в Альянсі, то було підтверджено рішення Бухарестського саміту 2008 року, що Україна «стане членом НАТО», якщо виконає необхідні критерії. Також союзники підкреслили, що Україна має право самостійно визначати свій зовнішньополітичний курс, без зовнішнього тиску (натяк на Росію).
Треба згадати, що саме перед самітом НАТО у 2018 році США поставили Збройним Силам України протитанкові комплекси Javelin – загальна сума цієї допомоги склала близько $47 млн. Перша партія цієї сучасної зброї була доставлена в Україну наприкінці квітня 2018 року.
Якщо казати про рішення, які союзники прийняли на цьому саміті в сфері посилення власної обороноздатності, то треба наголосити, що лідери Північноатлантичного альянсу вирішили, що НАТО діятиме за формулою «30-30-30-30»: 30 батальйонів + 30 ескадрилій винищувачів + 30 бойових кораблів, здатних розгорнутися за 30 днів для відсічі агресії.
Окрім цього на саміті було ухвалено рішення про запрошення Північної Македонії, яка нарешті змінила назву країни на вимогу Греції.
Також союзники в підсумковій декларації підтвердили ціль, що була ухвалена ще під час саміту в Уельсі 2014 року. Тоді всі країни НАТО погодилися довести видатки на оборону до 2% від ВВП. І з того часу після багатьох років скорочень оборонних витрат, а також після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну члени Альянсу збільшують видатки на оборону. Наприклад, наш сусід – Польща у минулому році витрачала на потреби оборони 4% від ВВП, а цього року ця сума вже сягає п’яті відсотків.