З огляду на підтримку України, НАТО «відчинила» нову еру: більш активне військове забезпечення країни – не члена Північноатлантичного альянсу, зміщення акценту саме на постачання озброєнь і систем. Для України це означає більш глибоку інтеграцію в оборонні системи та структури Заходу, насамперед мова йде про натовські стандарти, логістику, навчання за найкращими методиками провідних армій світу.

Допомога НАТО має на меті допомогти Україні створити сили, які будуть здатні захищати країну в довгостроковій перспективі. Наприклад, це повною мірою стосується української оборонної промисловості та її інтеграції в європейсько-натовські виробничі ланцюги. Це також створює нову парадигму: країни-донори стають не лише постачальниками, але й партнерами у розвитку можливостей нашої держави.

Підтримка України є частиною ширшої стратегії стримування РФ та підтвердження норм міжнародного права. Успіх України може створити прецедент, що допомога державам, які потерпають від зовнішньої агресії, може бути системною, а не одноразовою.

Тому Альянс та його країни надають Україні допомогу у значних обсягах – мова йде про сотні мільярдів доларів, що є першим подібним прецедентом у сучасній історії демократичного Заходу. Ця допомога – не лише про кількість систем озброєння та іншої важливої допомоги, а й про подальшу стратегічну трансформацію у таких сферах, як виробництво сучасної зброї, удосконалення логістики та навчання військових.

Успіх цієї стратегії – не лише у відбитті агресії, але й у побудові української інтеграції у західні системи та ланцюги постачання, і як наслідок – зміцненні оборонної незалежності.

Тож подивимося на підтримку Україні з боку НATO та країн-членів Альянсу з 22 лютого 2022 року та  рамкові механізми, напрямки допомоги, ключові події тощо.

В рамках головного механізму підтримки обороноспроможності України – Комплексного пакету  допомоги (Comprehensive Assistance Package (CAP), який було започатковано ще у 2016 році, відразу  з лютого 2022-го Альянс реалізував цілу низку проектів з надання Україні допомоги відповідно до нагальних потреб. Це медичне й інженерне обладнання, обладнання для зв’язку, одяг та бронежилети. Також технічна співпраця включає модернізацію ІТ- та комунікаційних систем України. Наприклад, щодо модернізація інформаційно-комунікаційних систем, то ще перед початком повномасштабного російського вторгнення у січні 2022 року NCIA – Агентство з питань обслуговування систем інформації та зв’язку НАТО та Україна підписали меморандум про технічну співпрацю у сфері C4 (управління та зв’язок). Технологічна інтеграція є дуже важливою для України, адже дозволяє отримувати доступ до передових технологій, які є в розпорядженні НАТО та використовувати ці технології при плануванні та проведенні військових операцій.

Загалом головна ідея Комплексного пакету допомоги полягає у посиленні стійкості України  та сприянні краще забезпечувати безпеку і проводити необхідні реформи, зокрема в секторі безпеки і оборони. Як вже зазначалося, ця ініціатива була запроваджена за результатами Варшавського саміту НАТО з метою вдосконалення координації надання допомоги Україні з боку Північноатлантичного альянсу після анексії Криму Росією у 2014 році та початку подій на Донбасі.

Влітку 2022 року, на  Мадридському саміті союзники як відповідь на повномасштабне російське вторгнення приймають рішення щодо суттєвого розширення Комплексного пакету допомоги з метою подальшого та регулярного збільшення військово-політичної підтримки України. Ця підтримка охоплює не лише військову допомогу, а й концентрується на втіленні довгострокових проектів щодо розбудови спроможностей України удосконалювати можливості власного оборонного сектору та у подальшому ефективно здійснювати повоєнну відбудову.

Вже наступного року лідери Альянсу на Вільнюському саміті НАТО ухвалили рішення про перетворення КПД на багаторічну програму допомоги і підтримку України для трансформації її безпекового і оборонного сектора та переході до цілковитої взаємосумісності з НАТО. Насамперед оновлена ініціатива щодо допомоги України переслідує мету посилення саме довгострокової підтримки України з боку Північноатлантичного альянсу та його держав-членів.

Цю підтримку передбачено здійснювати за  трьома основними напрямками ініціатив – і це не лише  перехід до взаємосумісності з НАТО, а такі важливі аспекти, як  інституційні перетворення в країні, а також відновлення і відбудова.

Реалізація ініціатив щодо взаємосумісності з НАТО передбачають забезпечення повного запровадження стандартів і доктрин НАТО у процесі розвитку потенціалу Збройних Сил України. Це також повною мірою відноситься до підготовки та навчання українських військових. До речі, до кінця 2025 року в Україні буде вже запроваджено майже 550 натовських стандартів, а загалом в Альянсі існує приблизно 1150 стандартів.

В контексті сприяння підвищенню взаємосумісності у польському Бидгощі було створено спеціалізований Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти. Головною метою його діяльності є вивчення досвіду, набутого під час війни проти України.

Щодо ініціатив з відновлення і відбудови, НАТО та країни Альянсу постійно допомагають Україні у  відновленні та захисту об’єктів критичної інфраструктури, пошкоджених або знищених під час російських ракетних атак. Наприклад, Україна отримує необхідну фінансову та іншу допомогу у введенні в експлуатацію нового обладнання, що дозволяє підтримувати роботу енергосистем.  Також за допомогою НАТО впроваджується багаторівневий захист критичної інфраструктури.

Важливою та вкрай доречною є допомога НАТО в сфері оборонних закупівель. Це насамперед стосується сфери реформування системи оборонних закупівель для запровадження передових методів НАТО та забезпечення ефективності, підзвітності й прозорості. А у сфері інновацій НАТО робить акцент на запровадження нових спільних ініціатив на підтримку екосистеми інновацій і самооборони України.

Також НАТО надає суттєву допомогу у розбудові потенціалу України у галузі розмінування і безпосередньо у знешкодження вибухових пристроїв та мін.

Окремим напрямком допомоги Північноатлантичного альянсу є медична реабілітація поранених військовослужбовців, а також  їхня реінтеграція на службі та у цивільному житті.