Одними з головних геополітичних подій 2016 року у світі стали несподівана перемога Дональда Трампа на виборах президента США та референдум у Великій Британії, на якому громадяни проголосували за вихід країни з Європейського Союзу. Однак Сполучене Королівство залишилося в НАТО, проте процес переговорів про вихід з ЄС у країні стартував.
У 2016 році саміт Північноатлантичного альянсу у Варшаві став першим самітом НАТО, що пройшов у Польщі та став початком роботи Єнса Столтенберґа в якості нового Генерального секретаря.
У Варшаві лідери країн Альянсу зазначили, що військове втручання Росії, значна її військова присутність і підтримка режиму в Сирії, а також використання своєї військової присутності в Чорному морі для проєкції сили в Східному Середземномор’ї створили додаткові ризики і виклики для безпеки союзників та інших країн регіону.
Тож союзники наголосили на подальшому зміцненні стримування й оборони НАТО та створенні стабільності за межами кордонів НАТО. Було прийнято рішення щодо розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів в Естонії, Латвії, Литві та Польщі у 2017 році та розвиток спеціальної передової присутності в південно-східній частині НАТО.
Одне з найважливіших рішень на саміті НАТО в Варшаві – союзники визнали кіберпростір як сферу здійснення операцій, «в якій НАТО має захищати себе так само ефективно, як це робить в повітрі, на суші і в морі». Це означає, що будь-які кібер-атаки проти країни Альянсу будуть віднині розглядатись як привід застосування ст. 5 Вашингтонського договору та забезпечення колективної оборони, у тому числі і шляхом проведення адекватних дій у відповідь.
Також союзники підкреслили, що залишаються твердими в підтримці суверенітету України і територіальної цілісності в рамках її міжнародно визнаних кордонів і права України вирішувати своє власне майбутнє та курс зовнішньої політики, вільної від втручання ззовні. На засіданні Комісії Україна-НАТО, Альянс закликав Росію відмовитись від зазіхань на Крим.
Головним для України стало схвалення Комплексного пакету допомоги (КПД). Він став черговою відповіддю з боку НАТО на анексію Криму Росією у 2014 році та початку бойових дій на сході України. На початку головна мета цієї ініціативи полягала у вдосконалення координації надання допомоги Україні. КПД охоплював два основних напрямку– невідкладну допомогу, виходячи із запитів України щодо надання підтримки, і довгострокові проєкти із розбудови спроможностей, спрямовані на надання Україні допомоги у просуванні реформ безпекового та оборонного сектора. До речі, лише у 2016 році на ці цілі НАТО та окремі країни Північноатлантичного альянсу надали Україні допомоги на суму понад $1,2 млрд. Ці кошти були спрямовані не тільки на військову допомогу, а й на фінансування інших потреб оборонного сектору, включно з реформами та приведенням українського війська до стандартів НАТО.
І саме Комплексний пакет допомоги став головним інструментом для зміцнення та розширення підтримки України з боку НАТО, особливо з метою реалізації довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв’язку з російською агресією.
Він включав понад 40 конкретних проектів і трастових фондів, спрямованих на:
- управління, контроль, зв’язок та комп’ютеризація (С4);
- логістика і стандартизація;
- оборонно-технічне співробітництво;
- кібернетична оборона;
- енергетична безпека;
- медична реабілітація;
- знешкодження саморобних вибухових пристроїв, розмінування й утилізація вибухонебезпечних предметів;
- стратегічні комунікації;
- протидія гібридній війні;
- реформа органів безпеки;
- планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру.
Щодо практичної військової співпраці Україна-НАТО, то було прийнято рішення про продовження участі України в Програмі «Партнерство заради миру» та у військових навчаннях НАТО. Україна також мала поглибити взаємосумісність Збройних Сил України з силами Альянсу. А Альянс взяв на себе завдання з надання консультативної та тренінгової допомоги для реформування Міністерства оборони, Генштабу, СБУ та інших силових структур України.
Альянс пообіцяв допомагати Україні у впровадженні Стратегічного оборонного бюлетеня який було узгоджено з НАТО як дорожню карту реформ.
Варшавський саміт 2016 року став ключовим етапом переходу від політичної підтримки до системної практичної допомоги Україні. Саме цей пакет залишається основою взаємодії Україна-НАТО з подальшими оновленнями у 2018 і 2020 роках.
У 2016 році країни-члени НАТОв рамках трастових фондів і двосторонніх програм надали загалом приблизно $350–400 млн допомоги, з яких більшість – це внески окремих держав, а не загальний бюджет НАТО.
Загальний підсумок саміту для України полягав в тому, що він став історичним в оцінці Альянсом ролі та місця України для загальноєвропейської та євроатлантичної системи безпеки.