Широкомасштабна збройна агресія Росії проти України стала першою великою війною, де важкі ударні, розвідувальні та FPV-дрони відіграють роль, співставну з артилерією та авіацією. Безпілотники змінили тактику бою, логіку прийняття рішень, економіку війни та саму структуру військових операцій.
Серед очевидних новацій: новий рівень розвідки та ситуаційної обізнаності. До широкого застосування БПЛА головною проблемою на фронті була «туман війни» – тобто непевність щодо ситуаційної обізнаності командирів про бойову обстановку або непередбачуваність дій противника. Тепер завдяки БПЛА українські командири отримують відео в реальному часі, коригування вогню артилерії стало точним, зменшивши витрату снарядів у кілька разів, російські переміщення, склади, батареї та техніка практично ніколи не бувають «невидимими».
Це ліквідувало перевагу російської армії у масованому застосуванні артилерії – тепер важливі не лише запаси боєприпасів, а точність і ефективність. FPV-дрони стали принципово новим і дешевим видом зброї. Їхня вартість — від 300 до 1000 доларів, але вони здатні знищувати техніку вартістю сотні тисяч або мільйони доларів. Україна першою у світі створила масове військове виробництво FPV. Це компенсувало нестачу танків і артилерії, дозволивши знищувати російські танки, гармати, склади з БК, засоби РЕБ, позиції піхоти тощо.
Ключова позиція – зміна тактики обох армій. Дрони змусили сторони змінити майже всі аспекти ведення війни. Наприклад, українські військові використовують таку тактику, де основний наголос робиться на мобільні групи з FPV і «Мавіками». Артилерія працює виключно під дрон-коригування. Завдання штурмових груп планують за «картинкою» з дронів.
У ворога, варто відмітити, як відповідь на українську дронову тактику, розпочалось масове використання РЕБ на всіх рівнях. Також вже широко застосовуються переходи на дрібні групи замість великих колон та зменшення використання бронетехніки саме там, де працюють наші FPV-рої.
Також дрони перетворили фронт на «прозорий простір». Це призвело до змін в питаннях логістики та безпеки, адже жоден рух не залишається непоміченим. При цьому російські склади, колони, тилові бази стали легкою здобиччю. Україна знищує сотні російських логістичних вузлів, у тому числі за десятки кілометрів від лінії фронту — завдяки дронам дальньої дії.
Виникла нова «дронова економіка війни». Вартість зброї стала ключовим чинником. Раніше, щоб знищити танк, потрібні були ракети за сотні тисяч доларів. Тепер це можуть зробити 2–3 FPV за тисячу доларів. Україна перейшла на модульне, швидке і дешеве виробництво.
Ще одна особливість – можливість асиметричної відповіді слабшої армії. Російська армія має більші запаси людей і техніки. Але дрони урівноважили сили, нейтралізували чисельну перевагу противника та зменшили втрати України, бо операції стали точнішими та інтелектуальнішими. Україна фактично створила новації, які копіюють країни НАТО.
Як зазначає воєнний експерт Михайло Жирохов, «дрони стали тим фактором, який знищив радянську модель масової війни. Тепер перемагає не кількість снарядів, а інтелект і точність удару».
Наступним є стратегічний ефект – зміна всієї філософії війни. Дрони прискорили переходи від оборони до контратак, дозволили застосовувати «стаї» і автономні системи. І найголовніше – створили умови для формування Коаліції дронів, метою якою є забезпечення України БПЛА, системами радіоелектронної боротьби та розвідки та масштабування цього процесу. Робота Коаліції сприяє технологічній перевазі української армії над ворогом, що реалізується через прямі постачання, спільне виробництво та фінансування для налагодження власного виробництва дронів в Україні.
Ключові цілі ініціативи насамперед полягають у швидкому та постійному постачанні тактичних БПЛА (FPV-системи, мультикоптери, ударні дрони) для підтримки бойових підрозділів Сил оборони України. За словами Олексія Мельника з «Центру Разумкова», Україна створила першу в світі систему застосування FPV-дронів на рівні рот і батальйонів. «І це революція, яку буде вивчати НАТО», – зауважує Мельник.
По-друге – це координація закупівель і стандартизація (спільні тендери, конкурси на серійне виробництво).
Третьою важливою складовою є підтримка промислових ланцюгів і розвиток власного виробництва у країнах-членах та, власне в Україні, включно з передачою технологій і спільними програмами виробництва.
По-четверте, – наші партнері забезпечують стале фінансування та логістику, щоб зменшити розрив між потребами фронту й адміністративними процедурами.
Ініціаторами створення Коаліції дронів стали такі країни НАТО як Латвія та Велика Британія. Загалом до ініціативи щодо надання Україні допомоги у сфері безпілотних технологій доєдналося 19 країн НАТО та партнерів Альянсу – Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Італія, Канада, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Німеччина, Швеція та Туреччина, а також Австралія й Нова Зеландія.
На першому етапі роботі Коаліції протягом 2024 року були створені робочі групи з постачань, логістики та тендерів та стартували перші конкурси на виготовлення та закупівлю конкретних типів БПЛА. Наступним етапом стало масштабування фінансування та програм – створення спільних фондів, виділення мільйонних пакетів для купівлі та локального виробництва, організація Drone Summit і регулярних засідань партнерів по Коаліції для вирішення найактуальніших та термінових питань в межах її діяльності.
Фінансування Коаліції комбінується з декількох джерел: державні внески країн-учасниць, цільові фонди, прямі контракти з виробниками та національні допомоги (PURL-подібні механізми). За різними оцінками у 2024 році Коаліція спрямувала сотні мільйонів євро на постачання БПЛА, а вже у 2025-му загальні амбітні плани й зобов’язання партнерів були оцінені у суму на рівні €2.75 млрд.
Варто підкреслити, що за два роки ідея координації постачання й розвитку безпілотних систем перетворилась на один із найпомітніших форматів міжнародної співпраці і військової допомоги Україні.
Отже, чого очікувати від Коаліції дронів у найближчу перспективу? Перш за все йдеться про розвиток спроможностей: що постачається і як розвивають можливості.
По-друге, масове постачання FPV-дронів та мультикоптерів для штурмових й розвідувальних завдань бойовими підрозділами Сил оборони України – за рахунок стандартизованих контрактів і серійних конкурсів.
Далі – додаткове розгортання БПЛА-платформ для посилення ситуаційної обізнаності підрозділів у районах виконання бойових завдань. Тут акцент також треба робити на РЕБ і контрдронних системах. Загальна ідея – одночасна поставка засобів виявлення та придушення російських БПЛА.
Дуже важливим є навчання і тактичні концепції. Мова йде про стандартизовані курси, спільні навчання, обмін тактикою застосування операторів FPV-груп.
Амбітним завданням є й промислова кооперація між Україною та країнами-членами НАТО. Це створення додаткових спільних виробничих ліній, передача технологій, інвестиції у країнах НАТО.
Отже, країни Північноатлантичного альянсу та НАТО загалом продовжують активно підтримувати Україну через Коаліцію дронів. Цілі залишаються незмінні – максимально зміцнити бойові можливості Збройних Сил України у протидії російській агресії, забезпечуючи перевагу в повітряній розвідці та атаках дронами.