Перспективи розвитку системи військової освіти в країнах НАТО наочно свідчать, що  підготовка військових професіоналів, які здатні із високим ступенем ефективності виконувати поставлені завдання, є однією з головних основ національної безпеки. 

Військова освіта, передусім, тактичного рівня в усіх країнах Альянсу – це корпоративна система підготовки військових фахівців, призначення яких – виконання завдань, зумовлених специфікою функціонування збройних сил і потребою їх застосування в конкретних умовах. Навчання військових фахівців у країнах-членах НАТО зосереджене на підготовці офіцерських кадрів, які здатні не тільки керувати військами в тилу, а й командувати підрозділами в активних бойових умовах.

Майбутні офіцери вчаться бути не просто теоретично осмисленими, а й психологічно підготовленими: критично мислити та стратегічно оцінювати будь-яку ситуацію, як у мирний, так і у військовий час.

Також важливим завданням військової освіти в країнах НАТО є освоєння офіцерами таких функцій військово-професійної діяльності, які відповідали б загальнолюдським, демократичним цінностям.

Кожна країна Альянсу має свою потужну школу військової освіти, в яку також інтегровані загальні стандарти НАТО щодо підготовки офіцерського, сержантського та рядового складу.

США розробили власну політику військової освіти, а саме у підготовці офіцерів, і мають у цьому напрямку великий досвід. Саме на його підґрунті в Україні можна успішно провести реформу щодо системи військової освіти за стандартами НАТО.

Щодо системи військової освіти Великої Британії і Франції, то вона в основному базується на вимогах Болонського процесу.

Система освіти військовослужбовців і підготовки військових фахівців для збройних сил Республіки Польщі спрямована на досягнення максимальної відповідності вимогам Північноатлантичного альянсу. Активні трансформації у військовій освіті Польщі підкріплюються на рівні законодавчої бази. Та поряд з цим в країні існують певні недоліки щодо підготовки Війська Польського. Поляки не мають чіткої концепції залучення наукового потенціалу цивільних вищих навчальних закладів в збройних силах, є певні прогалини щодо поширення досвіду, набутого офіцерами під час миротворчих місій.

Ті країни-члени НАТО, які раніше входили до складу СРСР, після приєднання до Альянсу певний час ще мали систему підготовки офіцерських кадрів, подібну до української системи. Але нині на основі реформ, які були проведені в збройних силах країн Східної Європи та Балтії, вже протягом багатьох років відчутні кардинальні зміни у вихованні та підготовці офіцерського складу.

Наприклад, Литва поєднує навчальні програми як університетського навчання, так і офіцерського спрямування. Такий підхід допомагає військовим опанувати й інші науки, які зможуть стати у нагоді у воєнних справах, зокрема це психологія або основи педагогіки.

 

Естонія готує майбутніх офіцерів у Вищій військовій школі Об’єднаних навчальних закладів сил оборони (м. Тарту). Тут освітній процес відзначається чітким розподілом на чотири рівні здобуття військових звань.

Щодо Латвії, то підготовка офіцерського складу здійснюється у Національній академії оборони. Тут іде рівнева підготовка офіцерського контингенту. Для цього передбачені такі напрями, як базова підготовка офіцерів, кар’єрні курси офіцерів (тактичний, операційний і стратегічний рівні), курси за спеціальністю; кваліфікаційні та інші курси.

Основні принципи забезпечення  сумісності під час навчання в  збройних силах НАТО:

1. Реалізація системи заходів бойової підготовки збройних сил країн НАТО.
2. Реалізація програм міжнародного співробітництва у галузі військової освіти.
3. Використання в навчальному процесі нормативних документів НАТО (штабних процедур), спільних зразків озброєння і військової техніки тощо.
4. Навчання офіцерів у коаліційних ВВНЗ та навчальних центрах Командування з трансформації об’єднаних збройних сил НАТО.
5. Обмін науково-педагогічними працівниками, а також курсантами під час навчання у вищих військових навчальних закладів країн НАТО.

Кожна країна-член НАТО окремо та разом в загальної системи навчання здійснює потужну підготовку як офіцерського складу, так і всього війська на належному рівні. Натовські стандарти вибудували чітку систему підготовку офіцерів в контексті їхньої психологічної підготовки та бойової готовності.