Створення міжнародної платформи шляхом об’єднання держав навколо однієї політичної мети — це новий інструмент для врегулювання конфліктів світового масштабу
Беззаперечно, Кримську платформу можна вважати унікальнішим форматом співпраці на високому міжнародному рівні, який був ініційований Україною з головною метою — деокупації Криму. Саміт пройшов у переддень 30-тої річниці Незалежності України — учать у ньому взяли представники 46-ти країн та міжнародних організацій, зокрема і НАТО. До речі, всі члени Альянсу та країн G7, а також Євросоюзу делегували на цей саміт своїх представників, включаючи і найвищий ешелон — президентів та прем’єр міністрів.
І 23 серпня 2021 року стало днем народження Кримської платформи як засобу привернення уваги світової спільноти до проблеми окупації частини території України — Автономної Республіки Крим Російською Федерацією. Стратегічна ж мета платформи — це не лише деокупація та деінтеграція Криму, це встановлення справедливості та верховенства міжнародного права, визнання права кожної країни на незалежність та територіальну цілісність, визнання права кожного народу на самоідентичність та державність.
Як відзначив під час саміту Кримської платформи Президент Володимир Зеленський, те, що в столиці України зібрались делегації з багатьох провідних країн світу є свідченням того, що Україна має велику підтримку міжнародної спільноти, однак хотілося, щоб приводи для таких зустрічей країн-друзів, країн-однодумців були більш приємними. Також Зеленський нагадав, що декларація Кримської платформи відкрита для приєднання інших держав та міжнародних організацій.
Новий формат боротьби за український Крим
Що таке Кримська платформа? Це новий формат боротьби України за свої національні інтереси, свою територіальну цілісність, що народжений всупереч та наперекір загарбницькій полтиці Росії — держави-агресора. Держави, яка свого часу за іронією долі і відповідно до Будапештського меморандуму зобов’язувалась бути для України гарантом безпеки.
«Відсьогодні ми починаємо зворотній відлік часу до звільнення нашої землі — українського півострова. І цілком можливо, що 23 серпня увійде в історію, як день початку деокупації Криму», — сказав під час відкриття саміту президент Володимир Зеленський.
Що ж важливого відбулось під час саміту Кримської платформи. Передусім, увесь світ ще раз почув, що Крим — це Україна. Про це говорили усі виступаючі — представники держав та міжнародних організацій, що приєднались до Кримської платформи.
По-друге, так само в унісон всі перші особи держав-учасниць саміту висловились проти загарбницької політики Російської Федерації.
По-третє, всі переконані, що тільки мирним шляхом можливо врегулювати це питання, і що рано чи пізно Крим повернеться у лоно України.
Ці наміри було закріплено підписами глав делегацій у Декларації Кримської платформи — заключному документі саміту. Зокрема, один із задекларованих намірів — зобов’язання кожної з країн розглянути запровадження додаткових санкцій відносно РФ у разі подальшої агресії. Президент Зеленський підкреслив, що декларація Кримської платформи схвалена всіма її учасниками.
«Вона чітко фіксує невизнан-ня незаконної анексії Криму, зобов’язання розглянути запровадження додаткових політичних, дипломатичних обмежувальних санкцій відносно РФ у разі подальшої агресії, об’єднання зусиль всіх країн-учасниць для зміцнення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні», — зазначив Зеленський.
Вперше на міжнародному рівні у конкретному документі Російську Федерацію визнано державою-окупантом. Також зазначено, що вона має негайно припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території, забезпечити безперешкодний доступ до Криму для міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій.
Окрім цього, учасники Кримської платформи 23 серпня домовились об’єднати зусилля, спрямовані на захист прав і свобод мешканців Криму, та домогтися негайного звільнення українців, незаконно затриманих або засуджених Росією. Також будуть підтримуватися економічні, інфраструктурні та екологічні проєкти, котрі спрямовані на подальший розвиток регіонів України, які межують з півостровом.
І держави-учасниці декларації наголосили, що «будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід’ємної частини суверенної території України не визнається і не визнаватиметься», а спроби Росії узаконити тимчасову окупацію та незаконне захоплення є «неприйнятними».
Передбачувана реакція Кремля та відповідь Києва
Звичайно, саміт і його тема не могли сподобатись Російській Федерації. У час, коли делегати платформи висловлювали слова підтримки Україні, в Москві саміт назвали антиросійським і вкрай недружнім заходом.
«Ми ставимося до цього заходу як до надзвичайно недружнього по відношенню до нашої країни, ми категорично не сприймаємо подібні твердження щодо російського регіону, щодо Криму», — так прокоментував Кримську платформу прокремлівським журналістам прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
Відповідь від президента Зеленського не забарилась. Він запропонував російській стороні приєднатися до Кримської платформи для спільного вироблення шляхів деокупації Криму. Таку пропозицію він озвучив під час заключного виступу на саміті.
«Російська Федерація, яка, звісно, не брала участь у саміті, але так активно обговорювала, коментувала, реагувала, була настільки активною, що склалося враження, ніби вона повноцінний учасник Кримської платформи. Якщо цей майданчик настільки цікавить її, ми запрошуємо Російську Федерацію приєднатися до Кримської платформи для спільного вироблення шляхів деокупації Криму та виправлення її історичної трагічної помилки. Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. Скоріш за все, цей підпис буде на останньому саміті Кримської платформи в Ялті», — підкреслив Президент України.
НАТО ніколи не визнає анексію Криму
В Альянсі постійно наголошують, що занепокоєні діями Російської Федерації, яка продовжує нарощувати свої військові спроможності в регіоні Чорного моря та використовує Крим для демонстрації сили.
Окрім цього, в Альянсі вважають, що Росія продовжує обмежувати судноплавство у Чорному морі, зокрема, в районі Керченської протоки. І така агресивна поведінка Кремля викликає серйозне занепокоєння союзників. Тому Альянс буде й надалі збільшувати свою присутність для зміцнення безпеки й стабільності цього регіону та підтримувати свого партнера — Україну.
Як зазначив заступник Генсека НАТО Мірча Джоане під час Кримської платформи, Альянс суворо засуджує і ніколи не визнає незаконну анексію Криму Росією.
«Крим — це територія України і ми закликаємо Росію повернути контроль над півостровом Україні», — підкреслив Мірча Джоане.
Він зазначив, що безпекова ситуація в Криму, на сході України та в Чорному і в Азовському морях впливає на всю Європу. А агресивні дії Росії підривають міжнародне право і погрожують світовому порядку. Тому, за словами заступника генсека Альянсу, НАТО засуджує дестабілізуючі дії Росії і закликає припинити їх, а також — і порушення прав всіх українців, включно з кримськими татарами.
«Українці обрали шлях свободи, демократії та євроатлантичної інтеграції, і НАТО повністю на стороні України», — наголосив Джоане.
Також на думку натовського чиновника, Кримська платформа беззаперечно стала дієвим та успішним майданчиком, завдяки якому й надалі буде підтримуватися інтерес і зацікавленість міжнародної спільноти у відновленні права України на свою суверенну територію. В цьому контексті він сказав, що всі країни Альянсу розуміють політичне і практичне значення Кримської платформи та підтримують позицію щодо невизнання тимчасової окупації Криму та частини територій Донецької і Луганської областей.
Мірча Джоане окремо нагадав, що під час червневого саміту в Брюсселі лідери Альянсу підтвердили рішення Бухарестського саміту від 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.
Стратегія повернення Криму
Для деокупації та повернення Криму Україна запропонувала конкретний формат міжнародної співпраці з переліком дієвих заходів. Цей стратегічний план дій народжувався протягом певного часу — адже у 2014 році Україна опинилась у дуже непростій ситуації — політична криза в країні, анексія значної її території, вторгнення озброєних формувань на схід держави та розпочата Російською Федерацією гібридна інформаційна війна — це ті умови, які не сприяли швидким рішенням. Ці рішення мали бути дуже точними та зваженими з огляду на розстановку світових сил, на політичну та безпекову ситуацію в Центральній та Східній Європі.
І 24 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський видав Указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
Цей документ визначає комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного, гуманітарного та іншого характеру, спрямованих на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.
Також Стратегія визначає пріоритети для держави щодо захисту прав і свобод людини, порушених внаслідок тимчасової окупації Кримського півострова, а також головні напрямки відповідної економічної, соціальної, гуманітарної, екологічної, інформаційної, оборонної та безпекової політики.
Документ дає чіткий сигнал міжнародній спільноті, що Україна послідовна у своїх діях з відновлення територіальної цілісності, порушеної внаслідок нехтування Російською Федерацією своїми міжнародними зобов’язаннями.
Згідно зі Стратегією, Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Також Україна розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Криму, а також захисту прав та інтересів громадян України», — сказано в Стратегії.
Одним із важливих кроків у реалізації цих заходів — створення Офісу Кримської платформи. В онлайн режимі офіс буде моніторити ситуацію на Кримському півострові. Зокрема, відслідковувати факти порушення прав людини, зростання військової активності, екологічну та економічну ситуацію на півострові, безпекові питання в регіоні. Офіс має стати центром вироблення та прийняття ключових міжнародних рішень щодо Криму. І тому Україна запрошує всі країни, що приєднались до платформи, делегувати до складу Офісу своїх представників, щоб співпрацювати та координувати цю спільну роботу.
Людмила Солодчук