На Вашингтонському саміті Альянсу союзники для посилення підтримки нашої країни започаткували нову Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України – NSATU

 

Нова структура переслідує мету ефективної координації надання допомоги Україні, тож нове командування НАТО саме створено для забезпечення довгострокової, структурованої підтримки Збройних Сил України шляхом об’єднаних зусиль країн Північноатлантичного альянсу та його партнерів. NSATU покликано вирішувати такі завдання як координація постачання та логістика допомоги, яку потребує Україна, координація підготовки українських військових та розвиток сил оборони. В цьому контексті мова йде насамперед про допомогу Збройним Силам України у досягненні оперативної сумісності з силами НАТО.

У Брюсселі наголошують, що нове Командування НАТО чітко розуміє всі негайні та довгострокові потреби України та націлене на максимально оперативне їх задоволення за допомогою всіх союзників та партнерів.

Також ще з 2022 року в Європі активно створювалися, а нині успішно функціонують логістичні центри військової допомоги. Завдяки НАТО такі хаби працюють в Румунії, Польщі та Німеччині. Це не лише сприяє більш ефективній доставці всієї необхідної допомоги в Україну, а й нашій інтеграції у спільні логістичні мережі Альянсу.

Про діяльність та специфіку роботи NSATU й подальші перспективи допомоги Україні щодо відбиття російської агресії журналу «Україна до НАТО» розповів заступник командувача NSATU генерал-майор Майк Келлер.

 

– Розкажіть будь ласка, яка основна місія NSATU та як організована підтримка України?

– Основна місія NSATU закладена в її назві, адже українською вона звучить як «Допомога та навчання в галузі безпеки для України». Це включає синхронізацію українських потреб із західними поставками зброї, логістикою, технічним обслуговуванням та навчанням. Штаб-квартира у Вісбадені встановила надійні процедури з усіма країнами, що надають підтримку, і це забезпечує безперебійний потік матеріалів та фінансування. Логістичні центри, особливо Вузол логістичного забезпечення в Польщі, є основоположними для цих зусиль. Цей центр NSATU в Польщі щомісяця переміщує близько 18 тисяч тонн матеріалів автомобільним, повітряним та залізничним транспортом та обробляє близько 70 тисяч перевезень з моменту його створення як Польського центру логістики у 2022 році, формуючи центральний шлюз для поставок.

– Цікаво, як NSATU формує та підтримує чітку картину потреб України?

– Координація підтримки базується на розробці комплексного та постійно оновлюваного розуміння військових потреб України. NSATU збирає інформацію від української влади, зокрема Збройних Сил України, країн, що надають підтримку, та постачальників навчальних послуг, а потім інтегрує її в загальну картину потреб, ресурсів та поточних поставок. Це дозволяє штаб-квартирі узгоджувати термінові українські потреби з країнами чи галузями промисловості, здатними запропонувати рішення. Вирішальним кроком стала синхронізація європейського фінансування з виробництвом у США, що ми називаємо механізмом PURL: європейці наразі щомісяця вносять близько двох мільярдів євро на створення оборонних пакетів, які Сполучені Штати перетворюють на обладнання. Крім того, NSATU безпосередньо координує ремонт та постачання запасних частин, мобілізує спеціалістів або сприяє укладенню необхідних угод, коли це необхідно.

 

– Розкажіть, хто працює в NSATU й як НАТО співпрацює з цивільними суб’єктами?

– NSATU складається приблизно з 350 співробітників з 31 країни, більшість з яких військові, хоча співпраця з цивільними спеціалістами, міністерствами та промисловістю є постійною. Штаб-квартира також включає партнерів НАТО, таких як Австралія та Нова Зеландія.

Німеччина, як приймаюча країна, надає понад п’ятдесят військовослужбовців. Щоразу, коли виникають технічні проблеми, NSATU координує свої дії з інженерами компанії, національними органами влади та експертами збройних сил для спільного вирішення проблем. Наша найбільша сила полягає в тому, що наші люди можуть працювати цілодобово ні над чим іншим, як над підтримкою України, оскільки у них немає іншого завдання.

 

– Які механізми виявилися особливо ефективними у наданні підтримки Україні?

– Кілька інструментів виявилися особливо ефективними. Централізована координація через NSATU гарантує, що всі учасники працюють з однаковою картиною ситуації. Об’єднане європейське фінансування, пов’язане з виробництвом у США, забезпечує найбільш затребувані можливості, такі як системи протиповітряної оборони та артилерійські боєприпаси. Логістичні центри під контролем НАТО, особливо в Польщі, забезпечують безперервний потік матеріалів.

Тісна співпраця з промисловістю підтримує технічну документацію, ремонт та модернізацію. Понад усе, цілодобове вирішення проблем NSATU гарантує виявлення та подолання вузьких місць, перш ніж вони можуть вплинути на підтримку.

– Чи вважаються інциденти з російськими БПЛА в Польщі атаками на логістичні центри НАТО, і яка реакція на такі загрози?

– Центр захищений найсучаснішими багаторівневими засобами протиповітряної оборони, наданими різними союзниками НАТО. Крім того, збройні сили Польщі також надійно захищають об’єкти. Ми дуже серйозно ставимося до будь-якої потенційної загрози, але впевнені, що вжиті заходи є дуже ефективними. Інциденти з російськими безпілотниками не вплинули на нашу роботу.

 

– Ви можете назвати найнагальніші потреби України та як NSATU допомагає їх задовольнити?

– Головні пріоритети України охоплюють кілька операційних напрямків. У тилу найбільш нагальною є протиповітряна оборона через масштабні російські удари по інфраструктурі, цивільним районам та військовим об’єктам. Особливий пріоритет мають перехоплювачі для всіх систем, що використовуються в Україні. На передовій артилерійські боєприпаси, безпілотники, міни та системи радіоелектронної боротьби залишаються дуже важливими для продовження ефективного захисту від ворога та утримання ліній фронту. Для глибоких ударів по військово значущій інфраструктурі всередині Росії Україні потрібні далекобійні високоточні системи, включаючи ударні безпілотники та системи, такі як «Фламінго», які в деяких випадках підтримуються, наприклад, німецьким фінансуванням виробництва. Нейтралізація російських ударних можливостей до того, як вони запустять ракети, зменшує тиск на протиповітряну оборону згодом. Це те, що ми називаємо «стріляй по лучнику, а не по стрілі». Щоб забезпечити потік усіх цих критично важливих матеріалів, наш відділ підтримки має різні механізми для звернення до потенційних донорів та забезпечення їх транспортування в Україну. Це вимагає постійної взаємодії на всіх рівнях, і саме в цьому полягає наша робота.

 

– А яким чином організовано ремонт та технічне обслуговування західного обладнання, і які проблеми виникають на цьому напрямку?

– Технічне обслуговування координується завдяки співпраці між виробниками, національними органами влади, технічними експертами та українськими Збройними Силами. Це включає постачання запасних частин, технічної документації, комплектів для модернізації та домовленості про транскордонний ремонт. Прикладом є ремонт радара Patriot, який був списаний виробником після пошкодження на полі бою. NSATU об’єднала американських, українських та німецьких учасників, визначила технічних експертів у ВПС Німеччини та забезпечила успішний ремонт, що дозволило системі повернутися до експлуатації. Найбільші проблеми виникають для старіших систем, які вже широко не використовуються, таких як Leopard 1A5 або Gepard, оскільки запаси запасних частин для них обмежені. Рішення вимагають ліцензійних угод, передачі знань та надання можливості українській промисловості самостійно виробляти деталі.

– Щодо навчання українських військовослужбовців – як NSATU координує ці вкрай важливі процедури?

– Навчання координується через Спільну оперативну картину навчання NSATU. Штаб визначає потреби України в навчанні, досліджує доступні пропозиції щодо навчання від окремих країн та структур ЄС, а також відповідно їх узгоджує. Навчання охоплює системи озброєння, базову підготовку, значна частина якої зараз відбувається в Україні, підготовку керівництва та штабу, а також спеціалізовані програми, включаючи нещодавні штабні навчання на рівні корпусів. NSATU також підтримує українські навчальні центри такими предметами, як маневрені боєприпаси та технології моделювання бойових дій, щоб забезпечити сучасні, реалістичні умови навчання. Багато союзників беруть участь, а Німеччина відіграє важливу роль як приймаюча країна.

– Український бойовий досвід він цікавий країнам НАТО? Як західні партнери можуть навчитися на досвіді бойових дій України?

– Нам дійсно потрібно вчитися! Західні країни можуть враховувати український досвід, систематично аналізуючи його та інтегруючи в доктрину, рішення щодо закупівель та навчання. Інновації України у сфері бойових дій за допомогою безпілотників є дуже важливими. Однак БПЛА не змінюють основ війни, але суттєво змінюють те, як воюють сучасні сили, а це означає, що західні військові повинні адаптуватися, щоб уникнути ризиків, з якими стикається Україна, принаймні наскільки це можливо. NSATU робить свій внесок, враховуючи отриманий досвід в оцінках та брифінгах НАТО.

 

– Як Ви вважаєте Україна може розширити та прискорити розвиток власної оборонної промисловості?

– Україна повинна отримувати стабільні інвестиції та пряму підтримку для масштабування своєї оборонно-промислової бази. Спільні підприємства між українськими та західними компаніями вже є поширеним явищем і стають дедалі ефективнішими. Надання ліцензій та технічних прав є важливим для того, щоб Україна могла виробляти запасні частини для старіших західних систем, запаси яких вичерпані. Якомога більше виробництва має бути розташоване в Україні, що зміцнить стійкість країни та дозволить країнам НАТО відновити власні запаси після десятиліть недостатнього виробництва.

 

– Який прогрес досягнуто у сфері оперативної сумісності між Україною та НАТО?

– Оперативна сумісність розвивається завдяки узгодженій підготовці, спільній ситуаційній обізнаності, сумісним процесам технічного обслуговування та інтеграції сучасних західних систем. Інновації України на полі бою, зокрема в безпілотниках, формують мислення НАТО щодо майбутніх можливостей та доктрини. Підтримка українських навчальних центрів, стандартизованої документації та процедур технічного обслуговування гарантує, що українські Збройні Сили діятимуть ближче до стандартів НАТО та будуть дедалі більш оперативно сумісними.

 

– Розкажіть як на сьогодні партнери підтримують Україну в галузі безпілотників та робототехніки?

– Підтримка в галузі безпілотників та робототехніки є широкою. Україна вже є однією з найбільш здатних країн у світі у сфері ведення війни за допомогою безпілотних засобів. Партнери роблять свій внесок, фінансуючи виробництво, надаючи технічну експертизу, сприяючи промисловій співпраці та інтегруючи ці технології у навчання. Оскільки технології дронів розвиваються протягом тижнів, а не років, закупівлі та виробництво повинні залишатися гнучкими. NSATU гарантує, що ці системи, що швидко розвиваються, будуть доставлені, обслуговуватимуться та впроваджені в операційні структури України якомога швидше.