Кожна держава самостійно обирає порядок ратифікації та запровадження стандартів.
Одним з основних принципів стандартизації НАТО є її добровільність. Запровадження документів НАТО зі стандартизації є національним рішенням, яке є добровільним, проте має важливе значення для розвитку взаємосумісних спроможностей.
І треба розуміти, що під запровадженням розуміється виконання вимог угоди/стандарту, у тому числі, шляхом врахування його положень у відповідних нормативно-правових актах (керівних документах)/стандартах.
Тобто, ніхто і ніяким чином не може зобов’язати державу-члена НАТО запроваджувати абсолютно всі стандарти НАТО.
В окремих випадках запровадження є недоцільним з причини відсутності у держави-члена НАТО відповідного виду збройних сил чи типу озброєння.
Наприклад, в Чеській Республіці відсутні військово-морські сили і, відповідно, їм не потрібно ратифікувати та запроваджувати стандарти військово-морської тематики.
Окрім того, існує дуже багато випадків, коли вимоги документів НАТО не відповідають вимогам національного законодавства.
А у наступному пості ми безпосередньо розкажемо про те, як вже Збройні Сил України переходять на стандарти НАТО та на підставі чого здійснюється цей перехід.
Слідкуйте за реалізацією проекту на наших електронних ресурсах в:
Facebook,
Буде інформативно та цікаво!
Проект “Стандарти НАТО для сектору безпеки і оборони України: розуміння і сприйняття” реалізується за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.