У сучасній війні не лише дрони, авіація, артилерія і танки важливі — цифрова, інформаційна, кібер перевага та зв’язок часто вирішують результат локальних боїв і стратегічну стабільність фронту. Із моменту запуску у вересні 2023 року ІТ-коаліція стала одним із ключових драйверів цифрового посилення Сил оборони України. За цей час партнерам вдалося акумулювати понад €1,2 млрд, які спрямовуються на розвиток технологічних можливостей ЗСУ та систем управління.
Загалом ІТ-коаліція є частиною архітектури міжнародної допомоги Україні в межах Контактної групи з питань оборони (формат «Рамштайн») і спеціалізується на ІТ, зв’язку та кібербезпеці. Координацію роботи Коаліції здійснюють Естонія та Люксембург, які на самому початку виступили ініціаторами створення цієї ініціативи НАТО щодо посилення допомоги Україні. Окрім цих лідерів Коаліції до її складу входить ще 15 країн Північноатлантичного альянсу та його партнер з Азії – це, зокрема, Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Канада й Японія
До речі, одним з глобальних завдань Коаліції є прагнення держав-учасниць надавати допомогу Україні протягом наступних 6 років з метою розбудови взаємосумісної ІТ-інфраструктури Міністерства оборони та Сил оборони України – ця норма прописана в установчих документах.
Завдяки міжнародній підтримці українські підрозділи вже отримують сучасні телекомунікаційні рішення тактичного рівня, а також засоби супутникового й мобільного зв’язку. Значний внесок у це зробили Естонія, Швеція, Данія та Фінляндія. Окремо в Міністерстві оборони України відзначають роль Німеччини, яка системно інвестує у розвиток військового радіозв’язку та цифрових ініціатив.
Під час засідання ІТ-коаліції у Стокгольмі, яке пройшло в жовтні 2025 року, учасники Коаліції домовилися про нові шляхи прискорення закупівель ІТ-технологій для української армії та про додаткове фінансування цифровізації сектору оборони.
Паралельно з технічним переоснащенням за підтримки ІТ-коаліції Міноборони впроваджує «Імпульс» – першу в Україні систему тактичного рівня для обліку особового складу. Вона покликана зменшити бюрократичне навантаження на стройові підрозділи, забезпечити постійну актуальність даних про військових та надати командирам інструмент для ухвалення зважених рішень у режимі реального часу.
Запровадження нових цифрових рішень суттєво підвищують оперативні можливості ЗСУ. Це робить ІТ-сектор не просто технологічною підмогою, а вбудованою частиною оборонних спроможностей, де інформація, звʼязок і кібербезпека можуть бути вирішальними.
Один із напрямів роботи коаліції – спільні заходи, що зміцнюють захист систем і даних українського війська через обмін досвідом і навчання.
Міноборони України вже активно працює над впровадженням сучасних моделей кібербезпеки. Актуальний досвід партнерів по ІТ-коаліції, зокрема Японії, є важливим для акредитації наших цифрових систем за міжнародними стандартами. Наприклад, японські експерти допомагають Україні впроваджувати Концепцію управління ризиками (Risk Management Framework) на базі стандартів NIST – провідних міжнародних принципів у кіберсфері. Такий обмін досвідом вагомою мірою сприяє інтеграції кращих світових практики для захисту військової інфраструктури.
Військово-політичний експерт, директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь наголошує, що сучасна війна виграється не лише вогнем, а швидкістю обробки інформації. На його думку, ІТ-коаліція створює для ЗСУ інформаційну перевагу, скорочує цикл «виявлення – рішення – ураження», фактично є таким самим елементом стримування, як артилерія чи ППО.
Як зазначає воєнний експерт Олексій Мельник з «Центру Разумкова», ІТ-коаліція допомагає Україні переходити до мережево-центричної моделі війни, яка є стандартом НАТО. Йдеться об’єднання розвідки, дронів, артилерії та штабів в єдину цифрову систему; сумісність із західними партнерами; зменшення людського фактору в ухваленні критичних рішень.
Інші вітчизняні воєнні експерти підкреслюють, що Російська Федерація системно програє саме на рівні інтеграції даних, а ІТ-коаліція поглиблює цю асиметрію.
Які перспективи ІТ-коаліції? Насамперед, це технічне та інституційне зростання. Завдяки допомозі, яка здійснюється в межах Коаліції, Україна зможе краще інтегрувати сучасні цифрові системи управління, розвідки, логістики та кібероборони, розраховувати на масштабну модернізацію ІТ-інфраструктури ЗСУ. Окремим бонусом є можливість залучення західних експертів для спільних розробок і навчання фахівців. Це підсилює цифровий щит оборони та зменшує технологічний розрив із противником.
Ключовим є довгостроковий вплив на українську ІТ-індустрію. Хоча ІТ-коаліція напряму не працює з ринком праці чи стартапами, її рішення прискорюють цифрову грамотність та технологічну інтеграцію в обороні та створюють можливості для українських ІТ-фахівців у кіберзахисті, розробці захищених систем та телекомунікацій. Крім того, це потенційно зміцнює позиції України як міжнародного партнера у технологічних ініціативах союзників.
Дуже важливо розуміти, що ІТ-коаліція – це не лише допомога обладнанням, а стратегічна інвестиція у майбутнє України як технологічно захищеної держави. Вона підсилює оборонний потенціал, зменшує залежність від окремих донорів, формує стандарти і розширює довгострокові партнерства з країнами НАТО та союзниками. Як наслідок – актуальність її створення зростає саме зараз, коли технологічний фронт стає одним із ключових напрямків у ХХІ столітті, зокрема у широкомасштабній війні Російської Федерації проти України.

