Tuesday Mar 03, 2026

Коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони

Створення Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони є одним із найбільш критично важливих міжнародних рішень для посилення безпеки України в умовах широкомасштабної війни з Росією.

У лютому 2024 року в Брюсселі п’ятнадцять країн НАТО оголосили про створення цієї Коаліції. Її формування стало важливим кроком у посиленні обороноздатності України, підвищило її спроможності на полі бою, а також значно зміцнило захист мирного населення й об’єктів критичної інфраструктури від повітряних атак.

Ключовим завданням Коаліції є надання скоординованої та довгострокової підтримки у сфері протиповітряної й протиракетної оборони, а також розбудова сучасної інтегрованої системи ППО та ПРО за стандартами НАТО.

Лідерство в Коаліції взяли на себе Німеччина та Франція. До ініціативи також приєдналися Бельгія, Данія, Велика Британія, Греція, Італія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Іспанія, Туреччина та Сполучені Штати Америки.

Діяльність Коаліції зосереджена на кількох стратегічних напрямах: створенні єдиної інтегрованої системи ППО та ПРО, постачанні сучасних зенітних комплексів, ракет і боєприпасів до них, а також підготовці й навчанні особового складу.

Країни-учасниці передають Україні такі системи, як PATRIOT, SAMP/T, NASAMS, IRIS-T, HAWK, CROTALE та інші, разом із відповідними зенітними керованими ракетами. У тісній координації з українською стороною партнери забезпечують навчання фахівців, а також організовують ремонт, технічне обслуговування й підтримку цих комплексів.

Паралельно реалізується низка спільних технологічних проєктів. Зокрема, ініціатива FrankenSAM дала змогу інтегрувати західні ракети RIM-7 у радянські зенітні комплекси «Бук-М1», суттєво розширивши їхні бойові можливості.

Окрему роль у підтримці української ППО відіграє Німеччина. Як співлідер Коаліції, вона започаткувала «Німецьку ініціативу з підтримки ППО для України» – спеціальний фінансовий механізм збору коштів, за рахунок якого здійснюються закупівлі засобів протиповітряної оборони для подальшої передачі Україні. В межах цієї ініціативи вже акумульовано понад 1 млрд євро.

Як відмічають численні закордонні та вітчизняні воєнні експерти, робота Коаліції вкрай актуальна для України в умовах відбиття російської збройної агресії. Насамперед це стосується захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.

Росія систематично застосовує ракети, безпілотники та авіаційні засоби ураження проти українських міст, енергетичної, транспортної та промислової інфраструктури. Коаліція ППО дозволяє посилити багаторівневий захист повітряного простору, зменшити кількість жертв серед цивільного населення та мінімізувати руйнування життєво важливих об’єктів.

Підвищення ефективності Збройних Сил України полягає у надійному прикритті з повітря, що є необхідною умовою для успішних дій на полі бою. Наявність сучасних систем ППО забезпечує захист військових підрозділів, пунктів управління й логістичних маршрутів, що безпосередньо впливає на стійкість оборони та здатність ЗСУ проводити оборонні й наступальні операції.

Іншою важливою місією Коаліції є скоординоване та безперебійне постачання озброєння, що дозволяє уникнути фрагментарної допомоги та забезпечує узгоджене постачання систем ППО, боєприпасів і запасних частин. Це підвищує оперативність реагування на поточні загрози та дає змогу більш ефективно планувати використання наявних ресурсів.

Співпраця в межах Коаліції вагомим внеском в інтеграція різних систем ППО в єдину архітектуру. Адже Україна використовує широкий спектр радянських і західних зенітних комплексів. І саме Коаліція сприяє створенню інтегрованої системи управління та взаємодії між ними, що значно підвищує загальну ефективність ППО та наближає її до стандартів НАТО.

Ключове питання – підготовка персоналу та технічна стійкість систем. Важливим елементом діяльності Коаліції є навчання українських військовослужбовців роботі з сучасними комплексами ППО, а також організація їхнього ремонту й обслуговування. Це забезпечує не лише швидке введення систем у стрій, а й їхню довгострокову боєготовність.

Наступним важливим завданням є впровадження технологічних інновацій та адаптація наявних ресурсів. Наприклад, спільні проєкти, такі як FrankenSAM, демонструють здатність наших партнерів знаходити нестандартні технічні рішення. Інтеграція західних ракет у радянські комплекси дозволяє максимально ефективно використовувати наявну техніку та компенсувати дефіцит боєприпасів.

Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський зазначає, що проєкт FrankenSAM – це революція протиповітряної оборони. За його словами, Україна отримає від США технології, які коштують сотні мільйонів доларів.

«США передають нам технології, тому що недостатньо мати пускові установки, ще потрібно мати можливість їх обслуговувати. А серійну адаптацію американських ракет під радянські ЗРК ще ніхто не робив», – констатує експерт.

Коаліція має не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вона закладає основу для побудови сучасної системи протиповітряної та протиракетної оборони України, сумісної з НАТО, що є важливим елементом майбутньої архітектури безпеки держави та регіону загалом.

Взагалі Коаліція має великий потенціал перерости з механізму кризової підтримки України у сталу багатосторонню платформу безпеки. Її подальший розвиток визначатиметься військовими потребами України, політичною волею партнерів та динамікою безпекового середовища в Європі.

Однією з імовірних перспектив є приєднання до Коаліції нових держав, зокрема країн Центральної та Східної Європи, а також партнерів поза межами ЄС і НАТО. Це дозволить збільшити ресурсну базу, розширити географію постачань та підвищити політичну вагу ініціативи.

Важливим є перехід до довгострокового планування допомоги. Коаліція поступово зміщуватиме фокус від разових поставок до багаторічних програм підтримки. Йдеться про планування виробництва зенітних ракет, систем ППО та запасних частин із горизонтом у кілька років, що забезпечить прогнозованість і стабільність оборонних спроможностей України.

Також не менш важливим аспектом є поглиблення інтеграції та автоматизації систем. Подальший розвиток передбачає створення більш складної інтегрованої архітектури ППО та ПРО з єдиними стандартами управління, обміну даними та цілевказання. Це дозволить ефективніше поєднувати різні системи — від переносних ЗРК до стратегічних комплексів — у єдину мережу.

Актуальним буде питання посилення протиракетного компонента. З урахуванням зростання ракетних загроз перспективним напрямом є нарощування саме ПРО-спроможностей, зокрема протидії балістичним і гіперзвуковим ракетам. Це може включати розширення кількості систем великої дальності та вдосконалення засобів раннього виявлення.

Ключова позиція – це розвиток спільного виробництва та локалізації. У середньостроковій перспективі можливе створення спільних виробничих проєктів на території України або в державах-партнерах. Локалізація ремонту, модернізації та, з часом, виробництва окремих елементів ППО зменшить залежність від зовнішніх поставок і підвищить стійкість системи.

Коаліція може набути більш формалізованого характеру — із постійними координаційними органами, робочими групами та спільними стандартами. Це сприятиме підвищенню ефективності управління, прозорості рішень і відповідальності учасників.

У контексті забезпечення гарантій безпеки України після завершення бойових дій дуже актуальним питанням є підготовка до створення повоєнної архітектури безпеки. У довгостроковій перспективі Коаліція ППО може стати основою для інтеграції України в європейську та євроатлантичну систему протиповітряної оборони. А набуті спроможності та досвід, які отримала Україна у взаємодії з партнерами, створять фундамент для подальшого розвитку та посилення  багатонаціональних механізмів підтримки української ППО, що сприятиме підвищенню й зростанню ефективності протиповітряної і протиракетної оборони нашої держави.

Back to Top