Цього року саміт НАТО пройшов у Гаазі – 24-25 червня 2025 року лідери Альянсу разом з колегами Європейського Союзу та партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону обговорили найактуальніші питання для Організації та підтвердили єдність позицій Альянсу стосовно глобальних геополітичних питань.

Два цікавих загальних фактів про цей саміт – він став першим, що відбувся в Гаазі та першим, що пройшов під головуванням нового Генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Порівняно з попередніми роками на цьогорічному саміті НАТО засідання тривали лише протягом однієї робочої сесії, а ось протокольні заходи містили розширену програму у форматі дво- та багатосторонніх зустрічей. Фінальна Декларація містила лише п’ять пунктів (тут треба зазначити, що минулого року в підсумковому документі Вашингтонського саміту їх було 38). Але саме така тактика виявилася успішною задля того, щоб отримати підтвердження з боку американської сторони у відданості Альянсу, проте цього вдалося досягти за рахунок суттєвих поступок з боку європейських партнерів щодо змістовного наповнення документу.

Ключовим рішенням саміту стало погодження зобов’язань союзників збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Декларація визначила розподіл цих витрат за таким принципом: мінімум 3,5% ВВП спрямовується на основні оборонні вимоги та цілі спроможностей НАТО, а решта 1,5% – на захист критичної інфраструктури, кібероборону, стійкість цивільного суспільства, інновації та розбудову оборонно-промислової бази.

Інші рішення, досягнуті на полях саміту, підтверджують наміри країн НАТО розширювати обсяги оборонно-промислового співробітництва у Європі, щоб створити основу для подальшої модернізації оборонної промисловості та підвищення технологічної конкурентоспроможності європейських держав. Це особливо важливо у контексті переорієнтації стратегічних інтересів США із Європи на Індо-Тихоокеанський регіон.

Окремим пунктом декларації стало визнання Росії як «довгострокової загрози євроатлантичній безпеці» поряд із постійною загрозою тероризму, що підтвердило консенсус в оцінці дій РФ серед усіх союзників. Разом із тим, уперше від 2022 року в Декларації саміту НАТО не було прямого засудження збройного нападу Росії на Україну, хоча союзники підтвердили свої зобов’язання щодо підтримки нашої держави. Але важливим аспектом стало включення такої підтримки до розрахунку оборонних витрат союзників. У Декларації зафіксовано, що країни НАТО підтверджують неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки Україні. І з цією метою під час розрахунку оборонних видатків союзників буде враховано прямі внески на оборону та оборонну промисловість України.

Включення України до розрахунку оборонних витрат НАТО загалом є підґрунтям для створення важливого фінансового механізму щодо реалізації довгострокової підтримки, однак є дуже багато питань до його технічної імплементації. Проте досягнуті домовленості з окремими партнерами закладають основу для подальших прямих інвестицій європейських держав в українські оборонні підприємства.

Інтрига – чи буде запрошена Україна на чергову зустріч союзників по Північноатлантичному альянсу – у підсумку розв’язалася позитивно та офіційний Київ долучився до саміту НАТО, хоча певний час така можливість взагалі бралася під сумнів. Відповідно, участь українців забезпечила можливість провести дипломатично важливі та конструктивні переговори з ключовими партнерами щодо підтвердження довгострокової підтримки держави та зміцнення її оборонних спроможностей у протидії збройній агресії РФ.

24 червня на засіданні Ради Україна-НАТО було досягнуто домовленостей щодо підготовки нових додаткових оборонних пакетів та санкційних заходів проти Росії.

Під час зустрічі української сторони з прем’єр-міністром Нідерландів було досягнуто домовленості про новий пакет оборонної підтримки України на суму близько €175 млн. Окремо було відзначено контракти з українськими виробниками БпЛА на суму майже €500 млн та обговорено перспективи спільного виробництва безпілотників у Нідерландах за українськими технологіями.

Важливою для України стала тристороння зустріч із керівництвом ЄС та НАТО, під час якої було узгоджено зв’язок підтримки України з оборонними витратами союзників та перспективи співпраці в межах нового оборонного інструменту ЄС із бюджетом до €150 млрд.

Під час другого дня саміту за результатами переговорів України з Данією було узгоджене виділення данською стороною майже €1,3 млрд для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Відтак Данія є першою державою для започаткування спільного виробництва далекобійних безпілотників і ракет поза межами України. Цю ініціативу підтримали також лідери держав Північної Європи – Фінляндія, Швеція та Норвегія узгодили збільшення військової підтримки, особливо у сфері протиповітряної оборони, та формування наступних оборонних пакетів.

Рішення європейських партнерів, зокрема скандинавських держав щодо конкретних фінансових зобов’язань, інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс і намірів спільного виробництва озброєнь засвідчили пріоритетність питань посилення обороноздатності України для забезпечення безпеки на європейському континенті.

Не можна залишити поза увагою, що на полях саміту Генсек НАТО та представники чотирьох Індо-Тихоокеанських партнерів Альянсу – Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї провели окрему зустріч, на якій обговорили поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони в умовах зростаючих глобальних загроз. Сторони, визнавши взаємозв’язок безпеки Трансатлантичного та Індо-Тихоокеанського регіонів, домовилися збільшити оборонні витрати, розвивати оборонно-промислове співробітництво, поглиблювати співпрацю у сфері новітніх технологій та інновацій із залученням стартапів подвійного призначення.