На сьогодні кіберборотьба й кіберзахист стали одними із ключових елементів сучасних війн. І повномасштабне російське вторгнення повністю підтверджує, що кібербезпека є одним з пріоритетних і критично важливих напрямів протистояння агресору. Недаремно провідні фахівці в галузі кібербезпеки з країн НАТО стверджують, що на сьогодні Україна змогла здобути перевагу у протистоянні кібератакам та інформаційній агресії з боку Російської Федерації. І зараз, коли Україна перебуває на передовій кібервійни, наші фахівці з кібербезпеки здобувають величезний досвід, який і робить їх лідерами в цієї галузі на світовій арені.
Кіберпростір як новий театр бойових дій
В НАТО постійно наголошують, що кіберпростір вже давно став невіддільним елементом ведення сучасної війни. На сьогодні кібератаки на критичну інфраструктуру, урядові інституції, міжнародні організації та виборчі процеси стають дедалі частішими й більш складними. Тому союзники акцентують увагу на ефективній протидії викликам та загрозам у галузі кібербезпеки та постійно вивчають нові можливості для співпраці не лише всередині НАТО, а й з партнерами Альянсу. При чому, ця співпраця охоплює як державні, так і приватні структури й спрямована на розроблення інноваційних рішень щодо захисту з урахуванням просування високих технологій в таких сферах як генеративний штучний інтелект і квантові обчислення. Для поглиблення та розширення співпраці НАТО започаткувала спеціалізовані саміти кіберфахівців, які є дієвою платформою для обміну інформацією і досвідом. Так, наприклад, у вересні цього року в Сіднеї провідні експерти з кіберполітики з країн НАТО і партнерів обговорили протистояння багатьом кіберризикам та підвищення внесків у кіберзахист з боку всіх союзників та партнерів Альянсу. До речі, ще влітку цього року союзники домовились створити новий центр для захисту від дедалі більш досконалих кіберзагроз. Цей інтегрований Ціентр кібероборони НАТО (NICC) має посилити захист мереж членів Альянсу і використання кіберпростору в якості сфери операцій. Центр інформуватиме військове командування НАТО про можливі загрози і вразливі місця в кіберпросторі, включно з необхідною для підтримання військової діяльності цивільною критичною інфраструктурою, що перебуває у приватній власності. Однією з головних місій Центру є покращання обізнаності НАТО з обстановкою в кіберпросторі і посилення колективної стійкості і оборони всіх союзників.
Тож на сьогодні кіберпростір дійсно став новим полем бою, де інформаційні атаки можуть бути не менш руйнівними, ніж традиційні військові дії. А для України, яка постійно зазнає кіберзагроз з боку Росії, питання цифровізації та кібербезпеки є особливо актуальним. Загалом реалізацією державної політики у сфері кіберзахисту, захисту об’єктів критичної інфраструктури та державних інформаційних ресурсів у кіберпросторі в нашій країні опікується Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації. Як стверджують у Держспецзв’язку, насамперед серед цілей хакерів – об’єкти енергетики, транспорту та інша критична інфраструктура. Також ворог активно продовжує шукати можливості, щоб отримати доступ до інформаційно-комунікаційних мереж об’єктів критичної інфраструктури, а також державних і приватних інституцій, які мають безпосереднє відношення до питань національної безпеки. Тому посилення кіберстійкості країни постійно знаходиться в фокусі уваги як відповідних структур, так і наших партнерів, насамперед з країн НАТО. В контексті курсу держави на повноправне членство в Північноатлантичному альянсі, Україна активно реформує Збройні Сили, щоб адаптувати їх до нових реалій та забезпечити надійний захист у цифровому вимірі.
Цифровізація Збройних Сил України: ключові напрямки
Цифровізація армії є невід’ємною складовою модернізації та реформування Збройних Сил України. Впровадження сучасних інформаційних систем, новітніх технологій і рішень відповідно до стандартів НАТО дозволяє створити ефективнішу, швидшу та захищену інфраструктуру управління та комунікації.
По-перше, мова йде про інформаційні системи управління боєм. Адже одним із основних аспектів цифровізації є розвиток систем управління військовими операціями в реальному часі. Це включає автоматизовані системи управління військами, які дозволяють швидко отримувати та аналізувати інформацію, координувати дії підрозділів та приймати рішення на основі точних даних.
На другу позицію активно виходить застосування штучного інтелекту не лише при розробці військових операцій, аналізу загальної обстановки, а й безпосередньо під час управління військами в режимі реального часу. І на сьогодні українська армія активно працює над інтеграцією новітніх технологій, таких як штучний інтелект і аналіз великих даних. Це допомагає підвищити точність прогнозування загроз, аналізувати великі обсяги інформації та ефективніше планувати військові операції.
Також обовязково треба зробити акцент на системах захищеного зв’язку. Тут цифровізація включає впровадження захищених каналів комунікації, які забезпечують надійний обмін інформацією між підрозділами, незалежно від умов та загроз, що виникають під час бойових дій.
Кібербезпека: відповідь на сучасні загрози
Дійсно, за останні роки Україна стала мішенню численних кібератак, які намагаються підірвати її критичну інфраструктуру, порушити функціонування військових і урядових інституцій, а також знищити інформаційну безпеку. У відповідь на ці виклики, країна розвиває потужний потенціал кібербезпеки.
- Створення кіберпідрозділів.
У складі Збройних Сил України створюються спеціалізовані підрозділи, що займаються виключно питаннями кіберзахисту. Ці підрозділи відповідають за моніторинг, виявлення і нейтралізацію кібератак, а також розробку захисних заходів для забезпечення безпеки інформаційних систем.
- Співпраця з НАТО у сфері кібербезпеки.
Північноатлантичний альянс та його партнери активно підтримують Україну у розвитку кіберзахисту. Спільні навчання та обмін досвідом дозволяють українським фахівцям опановувати передові технології та методи захисту від кібератак. Наприклад, Україна у квітні цього року вперше брала у найбільших навчаннях НАТО з кібербезпеки Locked Shields. До навчань було залучено близько 4000 експертів із понад 40 країн. Як прокоментували в Центрі передового досвіду НАТО з питань кібероборони, якій розташований в Естонії, залучення до участі у Locked Shields країн-партнерів Альянсу є свідченням важливої ролі цих навчань в посиленні міжнародної співпраці в галузі кібероборони. (Нагадаємо, що Україна приєдналась до кіберцентру при НАТО у березні 2022 року).
Також Україна отримує допомогу у впровадженні стандартів кібербезпеки НАТО, що підвищує загальну стійкість до загроз.
- Центр кібербезпеки.
В Україні діє Національний координаційний центр кібербезпеки, який функціонує під егідою Ради національної безпеки і оборони. Цей центр відіграє ключову роль у забезпеченні національної кібербезпеки, здійснюючи координацію дій різних відомств і підрозділів у боротьбі з кібератаками.
Виклики та перспективи
Незважаючи на досягнуті результати, Україна все ще стикається з низкою викликів у сфері цифровізації та кібербезпеки.
По-перше, кіберзагрози стають дедалі складнішими, а кібератаки на критичну інфраструктуру та військові об’єкти продовжують залишатися основним ризиком.
Також швидкий розвиток технологій вимагає від України постійного оновлення своїх кіберзахисних можливостей і адаптації до нових викликів. Однак, завдяки підтримці НАТО та міжнародного співтовариства, Україна має всі шанси зміцнити свої позиції у сфері цифрової безпеки та кібероборони.
Треба наголосити, що на сьогодні саме цифровізація та кібербезпека є стратегічними напрямками розвитку як держави, так і Сил оборони України, й Збройних Сил зокрема. Адже це дозволяє підвищити їхню ефективність і стійкість перед сучасними загрозами. До того ж співпраця з НАТО та впровадження євроатлантичних стандартів сприяють створенню сучасної армії, здатної діяти у складних умовах гібридної війни та забезпечувати надійний захист країни у цифровому просторі.