ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ ПАРТНЕРІВ: особливий формат співпраці з Альянсом

Особливий формат співпраці з Альянсом допомагає зміцнювати обороноздатність


Нагадаємо, що у 2014 році Брюссель започаткував Програму посилених можливостей НАТО (EOP), яка сприяє розширенню співпраці партнерів з Альянсом, посиленню оперативної сумісності військ країн-учасниць Програми з силами НАТО. Тобто, чим вище ця сумісність, тим простіша і ефективніша участь військових підрозділів партнерів у місіях і операціях Альянсу.
До приєднання України до цієї Програми, НАТО в її рамках співпрацювало з п’ятьма країна:
🔹 Австралією;
🔹 Фінляндією;
🔹 Грузією;
🔹 Йорданією;
🔹 Швецією.
Кожній з країн-партнерів НАТО було визначено пріоритети оборони.
 Австралія:
кібербезпека;
контртероризм;
безпека судноплавства на морських маршрутах Південно-Східної Азії.
Австралійський уряд в рамках партнерства Програми посилених можливостей підтвердив своє зобов’язання збільшити оборонний бюджет до 2% ВВП протягом десятиліття, відповідно до керівних принципів НАТО щодо оборонних витрат.
Зараз Австралія проводить військово-морську програму модернізації завдяки найбільшому оборонному інвестуванню в історії країни.
Фінляндія:
безпека Балтійського моря;
посилення співробітництва в галузі безпеки як на двосторонньому (Швеція, США), так і на регіональному рівнях (ЄС, НАТО, NORDEFCO).
Посилення співпраці між НАТО, Фінляндією та Швецією має на меті створення дієвого майданчику для регулярних консультацій з питань безпеки Балтійського моря та подальшого включення цих двох партнерів у Сили реагування НАТО.
 Грузія:
громадянські та військові реформи щодо членства в НАТО.
НАТО підтримує процес реформ Грузії у рамках спільних зусиль щодо членства.
У 2015 році був відкритий Спільний центр навчання та оцінювання НАТО-Грузія (JTEC), де здійснюється підготовка грузинських військових частин за натовськими стандартами.
НАТО і Грузія підписали пакет домовленостей (SNGP), включаючи підтримку 13 галузей оборони та безпеки.
Йорданія:
регіональна стабільність;
контртероризм;
криза біженців (сирійські біженці в Йорданії наразі становлять близько 1,4 мільйона, тобто 13 % всього населення).
Північноатлантична рада погодилась акредитувати Посольство Йорданського Хашимітського Королівства в Бельгії як Місію при НАТО.
Альянс також може додатково скористатися партнерством з Йорданією, країною, яка історично вважалася надійним партнером НАТО та ЄС у Середземномор'ї. Тристороння співпраця в галузі безпеки може сприяти зміцненню сумісності між НАТО та ЄС на південній європейській периферії.
Зі свого боку, Йорданія може отримати користь від підтримки НАТО у досягненні кількох цілей, від посилення кіберстійкості до боротьби з постійним потоком біженців, що приїжджають із Сирії.
 Швеція:
безпека Балтійського моря;
посилення співробітництва в галузі безпеки як на двосторонньому (Фінляндія, США), так і на регіональному рівнях (ЄС, НАТО, NORDEFCO).
Безпека Балтійського моря лежить в основі співпраці Швеції та НАТО. І Стокгольм прагне подальшої співпраці з Альянсом у галузі колективної оборони та стримування, у тому числі приймати участь у військових навчаннях НАТО у сусідніх країнах, зберігаючи при цьому свій невійськовий статус.
 Україна:
досягти у максимально стислі строки взаємосумісності Збройних Сил та інших складових сектору безпеки і оборони з НАТО;
суттєво активізувати реформи для досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації Річних національних програм;
отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.
КОНКРЕТНІ ПЕРЕВАГИ ДЛЯ КОЖНОГО ПАРТНЕРА
Внесок конкретно EOP у посилення співпраці того чи іншого партнера з НАТО інколи складно виміряти та оцінити. Це підтверджує і неоднозначний досвід перебування у програмі таких країн як Швеція, Фінляндія, Грузія.
У випадку зі Швецією, наприклад, представники уряду цієї країни визнають, що їхня країна досягла рівня повної взаємосумісності з НАТО щонайменше п’ятнадцять років тому, тому говорити про заслугу EOP в цьому сенсі було б не зовсім коректно. Крім того, EOP є лише одним із елементів забезпечення безпеки для Швеції. Паралельно до цього існує інструмент двосторонніх оборонних угод, які підписані з низкою країн-членів НАТО.
У Фінляндії стверджують, що з 2014 року – тобто моменту анексії Криму і початку війни на Донбасі – опорою відносин між НАТО та Фінляндією є спільні навчання з наголосом якраз на підвищення рівня взаємосумісності збройних сил. Логіка наступна — підвищена взаємосумісність зможе посилити спільні операційні дії під час можливої кризи чи військового конфлікту у Північній Європі.
Водночас у Хельсінкі запевняють, що EOP становить лише один із вимірів достатньо потужного партнерства між цією країною та Альянсом.
В “плюси” EOP можна вписати активне використання фінами можливості брати участь в процесі планування операцій НАТО, а також військових навчаннях.
Також помітно активізувався діалог між Швецією, Фінляндію та НАТО на тему безпеки в Балтійському морі.
Подібний діалог Україна, вже як учасниця EOP, могла б інтенсифікувати і щодо безпеки у Чорному морі. Іншими словами, саме фокус на Чорноморській безпеці міг би стати візитною карткою України, як учасниці Партнерства посилених можливостей.
Варто звернути увагу і на інший аспект: будь-які аналогії між Україною з одного боку, та Швецією чи Фінляндією з іншого, потрібно робити досить обережно, оскільки у цих держав та України на даному етапі зовсім інша фінальна мета у відносинах з НАТО – Швеція прагне максимально використати EOP, оскільки воно не передбачає членства в Альянсі, а Україна зацікавлена в максимальному використанні EOP якраз для того, аби наблизити членство в НАТО.
Інший випадок – Грузія, яка до моменту запрошення України, була єдиною учасницею ЕОР з амбіціями вступити до Альянсу.
У 2014 році на Уельському саміті Грузія отримала не лише EOP, але й пакет допомоги під назвою Substantial NATO Georgia Package (SNGP), що був націлений на зміцнення оборонних спроможностей Грузії і розвитку тіснішої безпекової кооперації та взаємосумісності з НАТО. Цей пакет включав підтримку на стратегічному, тактичному та операційному рівнях у різних ключових сферах взаємодії: починаючи зі стратегічного оборонного планування, закінчуючи розвідкою та комунікаціями. Загалом, переважна більшість напрямків, які фігурують в EOP, були відображені і у вищезазначеному пакеті. Відтак, доволі складно визначити, де саме був вплив EOP, а де зіграв свою роль Substantial NATO Georgia Package. Грузинські партнери визнають – основним практичним виміром програми є додаткові можливості посилювати рівень взаємосумісності з Альянсом за допомогою участі у навчаннях.

09.10 Пост 11

Слідкуйте за реалізацією проекту на наших електронних ресурсах в:
Facebook,

Instagram,

Telegram,

Twitter,

Tic Tok,

Youtube

Буде інформативно та цікаво!

Проект “Стандарти НАТО для сектору безпеки і оборони України: розуміння і сприйняття” реалізується за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.